26 червня – Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу

Історія боротьби з розповсюдженням наркотиків або, принаймні, спроб якось контролювати їх обіг налічує вже майже 100 років.

У лютому 1909 року Шанхайська опіумна комісія, участь у роботі якої взяли 13 країн, намагалася знайти шляхи обмеження ввезення наркотиків з азіатських країн. І сьогодні, через майже століття, ми далекі від вирішення проблеми.

У 1987 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила щорічно відзначати 26 червня як Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом на знак вираження своєї рішучості посилювати діяльність та співробітництво з метою досягнення мети створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками.

Рішення прийнято 7 грудня 1987 (A/RES/42/112) на основі рекомендації Міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом 1987 року, яка 26 червня ухвалила Всеохоплюючий план майбутньої діяльності по боротьбі зі зловживанням наркотичними засобами.

Глобальна проблема наркотиків багатогранна і торкається життя мільйонів людей у всьому світі. Починаючи з людей, які страждають від розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин, і закінчуючи спільнотами, що борються з наслідками наркоторгівлі та організованої злочинності, вплив наркотиків є далекосяжним і складним. Центральне місце у вирішенні цієї проблеми займає необхідність прийняття науково обґрунтованого підходу, в якому пріоритет надається профілактиці та лікуванню.

Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом, або Всесвітній день боротьби з наркотиками, відзначається щорічно 26 червня з метою активізації дій та співпраці у досягненні миру, вільного від зловживання наркотиками. Цього року кампанія, присвячена Всесвітньому дню боротьби з наркотиками, визнає, що ефективна наркополітика має ґрунтуватися на науці, дослідженнях, повній повазі прав людини, співчутті та глибокому розумінні соціальних, економічних та медичних наслідків вживання наркотиків.

Тому цьогоріч Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом проводиться під гаслом - #Докази_очевидні: #інвестуйте_у_запобігання!

В країнах Європейського Союзу кожний четвертий громадянин вживав наркотики хоча б один раз у житті. Громадяни країн Європейського Союзу щорічно витрачають біля 24 млрд. євро на придбання незаконних наркотиків.

У сучасному світі широкий розвиток інформаційних технологій має відповідний вплив на усі сфери життєдіяльності людей. Зокрема це стосується і сфери незаконного наркообігу, коли для збуту наркотиків використовуються телекомунікаційні мережі, мережа Інтернет. Найбільш вразливою категорією потенційних покупців і споживачів є підлітки. Вони добре орієнтуються в сучасних комп’ютерних технологіях, тому їх активно залучають до процесу збуту наркотиків.

Профілактика наркоманії вкрай важлива, і ця делікатна справа повинна починатися з сім’ї. Батьки повинні розуміти, що підґрунтям профілактики може бути повага до дитини, відкрите спілкування і довірливі відносини у родині.

Сьогодні в Україні середній вік, в якому діти пробують наркотики, – 14 років. Значить до цього віку підлітки повинні мати чітку позицію відмови від наркотиків, і профілактика наркоманії повинна починатися набагато раніше.

Профілактика наркоманії в школах та інших навчальних закладах повинна бути обов’язковою і мати систематичний, масовий характер. Інформація, яка надається в доступній для дітей формі з урахуванням вікових особливостей, спрямована на формування однозначної позиції відмови від наркотиків.

Схильність до вживання наркотиків може виявитися приблизно у віці 10-12 років. У більшості випадків вживання наркотиків вперше в житті відбувається з цікавості та бажання пережити щось надзвичайне. Дорослі повинні пам’ятати про небезпеку і бути уважними до дітей та підлітків.

Проблеми боротьби з незаконним обігом наркотиків є надто актуальними як для багатьох країн світової спільноти, так і для України.

Боротьба з наркоманією ведеться, в першу чергу, на законодавчому рівні.

Практично в усіх країнах передбачені жорсткі кримінальні санкції за виробництво, транспортування та розповсюдження наркотичних засобів. Велике значення має популяризація та утвердження здорового і безпечного способу життя, життя без наркотиків. Дуже важливо усвідомлювати, що наркоманія – скоріше за все, захворювання суспільства, ніж особистості. Тому більшість дослідників проблеми схиляються до думки, що слід створювати в суспільстві такі умови, які б не сприяли зловживанню наркотичними речовинами. Наприклад: популяризація занять фізичною культурою і спортом серед відповідних вікових груп і верств населення, особливо серед дітей та молоді; створення мережі спортивних майданчиків і споруд з необмеженою доступністю до занять фізичною культурою.

Люди часто думають: “Наркоманія — це хвороба дурнів і слабаків. А я розумніший, у мене сильна воля. Я можу покинути будь-коли”. Насправді ж той, хто так думає, вже завис над прірвою...

В останні десятиліття людство постійно шукає універсальний, простий і дешевий спосіб лікування наркоманії. Пропонуються різні системи гіпнозу і кодування, хірургічні методи (спеціальні операції на головному мозку, блокуючі центри, що відповідають за формування залежності), численні методи медикаментозного лікування, психотерапевтичні методики й реабілітаційні програми. Досвід показує, що діючими виявляються тільки ті методи лікування, що ставлять собі за мету навчити людину жити без наркотиків.

Завдяки колективним діям та прихильності до науково обґрунтованих рішень ми зможемо створити світ, в якому люди матимуть можливість вести здорове та повноцінне життя.

Джерело: Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб