Лептоспіроз — зооантропонозна природно-вогнищева інфекція, сприйнятливі усі сільськогосподарські та домашні тварини, більшість диких тварин. Хворіє птиця, частіше молодняк. Хворіє людина. Хворобу діагностують у країнах усіх континентів та на території України. На території Кременецького району протягом 5 місяців 2025 року реєструвалися тварини позитивно реагуючі на збудник інфекції лептоспірозу.
Збудники інфекції належать до роду Leptospira, родини Spirochaetaceae. В природі циркулює понад 220 сероваріантів лептоспір, об’єднаних в 23 серогрупи, що викликають захворювання тварин та людей. Лептоспіри зберігають життєдіяльність у вологому грунті до 270 днів, природних водоймах – кілька тижнів, у продуктах харчування – кілька днів. Ультрафіолетове опромінення, лужне і кислотне середовища та дезінфікуючі засоби діють згубно.
Джерелом збудника інфекції є хворі, перехворілі тварини та лептоспіроносії, які виділяють лептоспіри у навколишнє середовище.
Основні природні носії лептоспір – гризуни.
Існує три шляхи зараження тварин лептоспірозом:
Активна рухливість лепто спір дозволяє їм швидко проникати через захисні бар’єри організму.
Небезпеку становлять природні епізоотичні вогнища – заболочені місцевості, річки, озера, болота, канали. Інфікування можливе від народження (трансплацентарно).
Лептоспіри проникнувши в організм потрапляють у кров і паренхіматозні органи. В них, особливо у печінці та нирках, розмножуються та внаслідок руйнування виділяють токсини, руйнують еритроцити та підвищують прозорість судин і як наслідок – з’являються крововиливи, розвивається гематурія й жовтяниця.
Інкубаційний період триває від 7 до 14 днів. Основними симптомати являється короткочасна лихоманка, анемія, інколи жовтяниця, червона сеча, крововиливи та некроз слизових оболонок і шкіри, у вагітних тварин аборти, народження нежиттєздатного приплоду.можливі мастити, ендометрити, міокарди, пневмонії тощо.
Хворих тварин та лептоспіроносіїв ізолюють та проводять специфічне лікування гіперімунною сироваткою й антибіотиками.
Неспецифічна профілактика лептоспірозу тварин ґрунтується на суворому дотриманні ветеринарно-санітарних правил, проведенні дератизації, комплектуванні стада та імпорті тварин лише з благополучних господарств, здійсненні досліджень на наявність інфекції у тварин у період карантинування.
Лептоспіроз — серйозне захворювання, здатне спричиняти значні економічні збитки у тваринництві та становити загрозу здоров’ю людини. Основою боротьби з ним є профілактика, своєчасна діагностика та комплексне лікування. Тільки системний підхід до біобезпеки на фермах і у приватному господарстві дозволить ефективно контролювати цю небезпечну інфекцію.