Як взаємодіяти з людиною, чия маса тіла значно більша або менша за середню

«Ого, як ти схуд/погладшав!»

«Це через твою вагу ти так швидко втомлюєшся?»

«Тобі не здається, що варто трохи більше/менше їсти?»

Подібних фраз, навіть якщо вони сказані з добрими намірами, слід уникати. Хоч буденних, хоч у якості компліментів або жартів – адже будь-який варіант може зачепити, викликати сором, тривогу або навіть спровокувати розлади харчової поведінки. Особливо, якщо йдеться про людей, чия маса тіла значно відрізняється від умовної «норми».

Правилам коректної взаємодії присвячений оновлений розділ «Довідника безбар’єрності». Один із матеріалів розповідає, як спілкуватися з людьми зі значно більшою або меншою за середню масою тіла ( https://bf.in.ua/.../liudy-zi-znachno-bilshoiu-abo.../). Серед ключових порад – не фокусуватися на вазі співрозмовника, адже його зовнішність не визначає характер чи особистість.

Вага – це не наслідок ліні чи поганих звичок. Вона залежить від десятків чинників: від генетики, гормонального балансу, вживання ліків до соціального контексту та психоемоційного стану. Усі ці фактори – особисті та неочевидні зовні.

Життєві успіхи та невдачі жодним чином не пов’язані з масою тіла. Люди будь-якої статури можуть бути активними, здоровими, сильними, талановитими та щасливими. А фрази на кшталт: «Тобі, мабуть, важко отримати цю роботу через зовнішність» – токсичні та неприйнятні.

Уникайте фетшеймінгу (коли людину засуджують через її вагу) та фетфобії (неприязні до людей із більшою за середню масою тіла). Ці форми дискримінації можуть бути прихованими, але їхні наслідки – дуже реальні.

Якщо ж виникає необхідність обговорити щось, пов’язане з вагою (наприклад, підбір брендованого одягу), переконайтеся, що співрозмовник готовий до такого діалогу. А коли людина сама відкривається і ділиться особистим – проявіть емпатію та уважно слухайте.

Джерело: Безбар'єрність