20 лютого 2014 року росія почала окупацію Криму. Того дня відбулося переміщення військових підрозділів, які знаходилися на базах російського чорноморського флоту на півострові. Зокрема, колона військової техніки 810-ї окремої бригади морської піхоти чф рф вийшла з місця постійної дислокації у Козачій Бухті і направилася у бік аеродрому Бельбек. Того ж дня російські кораблі зайшли у територіальні води України в районі Керченської протоки.

Саме 20 лютого визначене днем початку російської агресії проти України, яка триває вже 10 років. Весь цей час росія порушує норми і принципи міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

Російське вторгнення почалося саме у той час, коли увага всього світу була прикута до подій у Києві. Там за участі російських спецслужб відбулася спроба придушення протестних акцій Революції Гідності. Вона закінчилася розстрілом понад 100 протестувальників, яких згодом буде названо Небесною Сотнею.

Після цих кривавих подій президент-зрадник Янукович втік з України. В Україні розпочався перехід влади від його проросійського оточення до проєвропейської опозиції. Цим коротким періодом політичної невизначеності в Україні і скористався кремль, який розпочав окупацію півострова. У Криму почали діяти російські військові, щоправда без розпізнавальних знаків. Через характерний колір їхньої форми їх стали називати “зеленими чоловічками”. З місцевих сепаратистів росіяни створювали загони бойовиків, які діяли спільно з ворожими військовими.

Незабаром москва переправила на півострів посилення для свого окупаційного контингенту: з Новоросійська до Криму на кораблях прибула велика кількість російських військових разом з технікою.

Тим часом у Сімферополі 26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму прийшло близько 10 тисяч місцевих мешканців. Вони заявили про незгоду з російською окупацією півострова і підтримали територіальну цілісність України.

Втім, на світанку наступного дня парламент та уряд АРК захопили військові 45-го окремого полку спецпризначення повітряно-десантних військ рф. Під їхнім наглядом парламент автономії проголосував за проведення так званого “референдуму про статус Криму”, який окупанти проведуть у березні.

Паралельно, росіяни заблокували українські підрозділи та військові об’єкти на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь. На шляхах до Криму з боку Херсонщини виставили блокпости.

Опір та виведення українських частин і флоту тривали до 25 березня. Останнім було спущено український прапор з морського тральщика “Черкаси” ВМС ЗС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь були повністю окуповані росіянами.

У підсумку, попри всі намагання Кремля, світ не визнав російську анексію півострова – він залишається міжнародно визнаною територією України. У Криму досі живе чимало мешканців, які вважають себе українськими громадянами, ведуть підпільну і партизанську діяльність, коригують удари українських військових, таким чином наближаючи деокупацію півострова.

Джерело: https://www.facebook.com/AFUmilhistory/