Початок міжнародній організації з опіки над пораненими на полі бою поклав швейцарський підприємець Анрі Дюнан. Під враженням від страждань солдатів, поранених і полонених у битві під Сольферіно 1859 року, він написав і видав книжку ,,Пам’ять Сольферіно", в якій запропонував створити добровільні організації медичної допомоги. У лютому 1863 року Анрі Дюнант разом з іншими громадськими діячами прийняли рішення про створення Міжнародного комітету для надання допомоги пораненим у разі війни. 

З 26 по 29 жовтня 1864 року в Женеві (Швейцарія) відбулася міжнародна конференція, у якій взяли участь делегати від 14 європейських держав, Міжнародного комітету та інших організацій. На конференції були прийнято рішення про необхідність надання захисту і допомоги пораненим, а також про заснування національних організацій для допомоги пораненим. Для розрізнення медичного персоналу, який надає допомогу на полі бою, було вирішено взяти герб нейтральної Швейцарії з оберненими кольорами: червоний хрест на білому тлі. Цей символ став також емблемою організації, яка отримала назву Міжнародний Комітет Червоного Хреста. 

Згодом Міжнародний комітет отримав унікальні повноваження з захисту життя та гідності жертв міжнародних та внутрішніх збройних конфліктів. Зараз Міжнародний комітет Червоного Хреста працює по всьому світу, надаючи допомогу людям, постраждалим від збройних конфліктів, допомагаючи в розшуку зниклих безвісти через воєнні дії, а також поширюючи знання про норми міжнародного гуманітарного права, яке захищає жертв війни. Діяльність комітету фінансується за рахунок добровільних пожертв урядів та 192 національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що діють зараз у світі.