24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт про державну Незалежність України. Однак, згідно із чинним на той час законодавством. питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило межі компетенції Верховної Ради УРСР і мало вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом. Далеко не всі національні демократи були за проведення референдуму. Хтось не був впевнений в його результаті – чи буде більшість? А якщо буде – то чи буде вона переконливою? Хід подій змінив керівник демократичної «Народної ради» у парламенті Ігор Юхновський – саме він у виступі перед ухвалення Акту про Державну Незалежність запропонував підтвердити його на всеукраїнському референдумі. Документи онлайн-виставки, присвячені річниці всеукраїнського референдуму висвітлюють події після 24 серпня 1991 року. Вже наступного дня Тернопільська міська рада своїм рішенням, яке демонструється в експозиції, припинила діяльність осередків КПУ на території області для перевірки їх причетності до подій 19-21 серпня і недопущення знищення документів. Преса повідомляла, що колишній режим спішно почав знищувати документи комуністичної доби. Дійшло до того, що масово спалювалась комуністична література. Наявні копії агітаційних матеріалів про всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року, кандидатів у президенти України Леоніда Кравчука і В’ячеслава Чорновола, відомостей про його результати на території кожної області України і кожного населеного пункту нашої області, газетні публікації-спогади тернопільських активістів підготовки до Референдуму, зразок бюлетеня для голосування, посвідчення представників рухівців з Тернопільщини, які їхали агітувати за незалежність перед голосуванням на схід України, документи Тернопільської обласної ради з питань підготовки до Референдуму та інші. За це “так”, висловлене 33 роки тому, ми боремося сьогодні. За всю Україну. За нашу землю і нашу свободу. За те, аби синьо-жовтий майорів на всіх кордонах, і щоб більше ніхто не наважився їх перекроювати. За те, щоб ми самі обрали свій шлях: йти до Перемоги! І ми обов’язково її виборемо!
Джерело: Державний архів Тернопільської області