У житті можуть траплятися ситуації, потенційно пов’язані з ризиком інфікування ВІЛ — під час незахищеного сексу, при контакті з кров’ю чи іншими біологічними рідинами (слина з домішками крові, грудне молоко, статеві виділення, спинномозкова чи інші рідини організму) абощо.
Навіть якщо стався ризикований контакт, існує ефективний спосіб уберегтися від інфікування ВІЛ за допомогою постконтактної профілактики, якщо вчасно звернутися по медичну допомогу.
Постконтактна профілактика ВІЛ (ПКП або PEP, post-exposure prophylaxis) — це курс антиретровірусних препаратів, прийом яких потрібно почати якомога швидше після можливого контакту з вірусом — бажано протягом перших 2 годин, і не пізніше як через 72 години (3 доби).
У яких випадках потрібна ПКП:
Сльози, слина, сеча, піт (без домішок крові) не становлять ризику інфікування ВІЛ.
Що робити після контакту з ризиком інфікування ВІЛ:
Зазвичай ПКП переноситься добре. Зрідка, як і будь-які ліки, може викликати незначні реакції: нудоту, втому або головний біль. Більшість із них швидко минають.
Постконтактна профілактика ВІЛ в Україні надається безоплатно. Щоб отримати ПКП, зверніться до найближчого закладу охорони здоров'я, що надає ВІЛ-послуги. Перелік закладів, де доступна ПКП/PEP — за посиланням: https://tinyurl.com/yc3wfjay
ПКП/PEP — це екстрена допомога тільки для непередбачених ситуацій. Щоб таких ситуацій не виникало, використовуйте презерватив під час кожного статевого контакту, регулярно тестуйтеся на ВІЛ, а також розгляньте можливість доконтактної профілактики ВІЛ (ДКП/PrEP) за потреби.
Пам’ятайте: у вас є 72 години після контакту, щоб діяти. Не втрачайте час — зверніться по ПКП/PEP якнайшвидше.
Джерело: Центр громадського здоров’я України