У пеклі війни найбільше страждають діти — безпорадні і беззахисні, вони не можуть захиститися від жорстокості ворога і безвідповідальності дорослих. З початку російсько-української війни величезна кількість українських дітей постраждала від збро йного конфлікту. Станом на сьогодні за даними порталу ,,Діти війни” з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації загинуло 510 дітей, отримали поранення різного ступеня тяжкості 1143 дитини, зниклі 2197 дитини, депортовані та/або примусово переміщені 19546 дитини, постраждалі від сексуального насильства 13 дітей.

Відповідно до статті 30-1 Закону України ,,Про охорону дитинства” держава має вживати всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів чи постраждали від них. Ці заходи також включають забезпечення догляду за дітьми та возз'єднання їх з членами сім'ї, зокрема розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.

Наразі статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268 ,,Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”( із змінами)

На отримання відповідного статусу може претендувати:

Дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття)

Відповідно статус надається через низку обставин: 

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного чи сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

Хто надає статус?

Орган опіки та піклування 

• Зазадекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи;
• за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/ не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією;
• за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Хто може звертатись?

• Законний представник дитини (батьки, прийомні батьки, опікуни, піклувальники, вітчим, мачуха тощо);
• Родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра) або представник органу опіки та піклування;
• Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Які документи необхідні?

До служби у справах дітей подається заява про надання статусу, згода на обробку персональних даних і засвідчені в установленому порядку копії наступних документів:

-свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;

-документу, що посвідчує особу заявника;

-документу, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;

-довідки про взяття дитини на облік як ВПО (у разі наявності);

- паспорта громадянина України або для виїзду за кордон (в тому числі у формі - е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон, у разі наявності);

- витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

У разі відсутності відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування дитини доказами підтвердження місця проживання можуть бути наступні документи:

- відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно;

- свідоцтво про базову загальну середню освіту;

- атестат про повну загальну середню освіту;

- документ про професійно-технічну освіту;

- табель успішності;

- учнівський квиток;

- медичні документи;

- свідоцтво про народження дитини.

Залежно від обставин, у зв’язку з якими надається статус, додатково подаються такі документи:

• виписки медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста;
• копія заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілого;
• копія витягу з ЄРДР про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою;
• копія висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності) (щодо фактів фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів);
• висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах;
• копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”;
• копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

 Відсутність документів передбачених Порядком є підставою для відмови. Відмова у наданні статусу може бути оскаржена в суді.

Строки:

Рішення про надання/відмову в наданні статусу приймається протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.

Підстави для скасування статусу:

У разі встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, у зв’язку з якими надано статус, в ході досудового розслідування чи судового розгляду кримінального провадження, статус скасовується.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.

Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.