Російський диктатор Владімір Путін 19 листопада своїм указом затвердив оновлену ядерну доктрину. Документ нібито розширює можливості Кремля для застосування цього виду зброї масового ураження. Кремлівська пропаганда та численні політкоментатори, зокрема симпатики Росії за кордоном, називають це рішення «відповіддю» на дозвіл США завдавати ударів по території РФ балістичними ракетами малої дальності ATACMS. Або ж навіть «відповіддю» на удар по російському арсеналу у прикордонній Брянській області РФ. Чому оприлюднений 19 листопада указ Путіна є частиною стратегії ядерного шантажу, і як росіяни використовують його для протидії операціям ЗСУ та дипломатичним зусиллям України?

Зміна доктрини ‒ складова ядерного шантажу Кремля

Зміна або як її офіційно називають в Кремлі, «уточнення» документа під назвою «Основи державної політики у РФ в галузі ядерного стримування», не може вважатися відповіддю на будь-які дії Сил оборони України, рішення іноземних держав, ухвалені або озвучені у листопаді.

Приклад маніпуляції з «прив’язування» зміни ядерної доктрини до удару по арсеналу в Брянській області 

Адже «уточнення» доктрини голова МЗС РФ Сєргєй Лавров і диктатор Путін особисто почергово анонсували у серпні, липні та червні. Протягом літа ‒ осені зміни активно коментували російські можновладці та інші «балакучі голови» з метою створення додаткових інфоприводів та тримання теми в інформаційному полі. 

Протягом 1 червня ‒ 19 листопада лише у російськомовному сегменті соцмереж та інтернет-сайтів з’явилося понад 90 тисяч, а в англомовному ‒ понад 31,5 тисячі публікацій зі згадкою про зміну ядерної доктрини РФ.

Піки пов’язані із заявами офіційних осіб, засіданням Радбезу РФ 25 вересня та підписанням Путіним указу 19 листопада.

Заяви російських можновладців, коментарі «балакучих голів» і навіть юридично оформлені рішення є частиною стратегії залякування, метою якої є тиск на світову спільноту та уникнення Кремлем відповідальності за власні злочини.

Як змінилася російська ядерна доктрина

На засіданні Ради безпеки РФ 25 вересня кремлівський диктатор оголосив пропозиції щодо внесення змін до свого ж указу від 2020 року «Про основи державної політики РФ у галузі ядерного стримування».

 Зокрема, йдеться про наміри:

• розглядати агресію проти РФ з боку неядерної держави за підтримки чи участі ядерної держави як їх «спільний напад»;
• розглядати можливість застосування ядерної зброї при отриманні «достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу і перетину ними державного кордону», а також у випадку агресії проти Республіки Білорусь та «створення критичної загрози» суверенітету.

Якщо ж порівняти нововведення з попередньою редакцією «Основ ядерного стримування», затверджених у 2020 році, виявиться, що запропоновані зміни зводяться лише до:

• запровадження концепції «спільного нападу» неядерної і ядерної держави;
• переліку засобів повітряно-космічного нападу, до яких Путін відніс літаки стратегічної і тактичної авіації, гіперзвукові та крилаті ракети, а також безпілотники та «інші літальні апарати» (у попередній версії документа згадувалися лише балістичні ракети).

Решта позицій, включно з «нападом на Білорусь» (у попередній версії йдеться про всіх союзників РФ), «критичною загрозою суверенітету» (у документі 2020 року згадується «загроза існуванню держави»), не є новими.

Заяви Путіна та саме таке їх формулювання спрямовано на створення потрібного Кремлю інформаційного фону. Росіянам потрібно, щоб:

• саме ці формулювання потрапили на шпальти світових медіа;
• розпочалося їх публічне обговорення у експертному середовищі;
• псевдоексперти, «балакучі голови» та інші агенти впливу РФ отримали підстави для просування вигідних путінському режиму меседжів і можливості додаткового впливу на інформаційне поле.

Зусилля Кремля спрямовані на залякування громадян іноземних держав, їхніх політиків, спонукання їх до зниження підтримки України, спонукання їх до відповідних дій чи бездіяльності. Не випадково заяви про зміни ядерної доктрини активізувалися на тлі обговорення надання Україні дозволів застосування західного ракетного озброєння для ураження цілей на міжнародно визнаній території РФ. Додатково ядерний шантаж посилився на тлі проведення Силами оборони України операції у Курській області, що розпочалася у серпні.

Як Кремль використовує ядерний шантаж у війні проти України

Ядерний шантаж є складником агресивної війни, яку Росія веде проти України. Кремль не лише регулярно майже відкрито погрожує міжнародній спільноті застосуванням власного ядерного арсеналу. Держава-агресор намагається представити джерелом небезпеки саме Україну. Для цього російські пропагандисти:

• «шукають» докази існування української ядерної програми, або намірів її розпочати;
• залякують світ українськими терористами, готовими заради провокації підірвати так звану «брудну бомбу»;
• звинувачують Сили оборони у навмисному обстрілі окупованої Запорізької АЕС або підготовці інших «провокацій».

Крім інформаційних заходів, Кремль вдається і до кінетичних дій; демонстративного переміщення ядерних озброєнь до Білорусі, навчань із застосуванням тактичної ядерної зброї та випробувань засобів доставки стратегічних зарядів. Інформаційний вплив від анонсованого «уточнення» ядерної доктрини мав бути посилений ефектом успішних випробувань міжконтинентальної балістичної ракети. Однак, судячи з усього, розрахунок не виправдався. 21 вересня OSINT-аналітики, що спеціалізуються на дослідженні ядерного потенціалу РФ, оприлюднили супутниковий знімок воронки на полігоні у Плесецьку. Вона могла утворитися внаслідок вибуху ракети РС-28 «Сармат» у пусковій шахті.

На відміну від аварії під час випробувань крилатої ракети «Буревестник» у Ньоноксі Архангельської області 2019 року, внаслідок якої загинули як мінімум п’ятеро осіб і піднявся радіаційний фон у сусідньому Сєвєродвінську, інцидент у Плесецьку не набув широкого медійного розголосу. Кремль обрав перевірену тактику мовчання, а західні медіа обмежились публікацією матеріалів на базі OSINT.

Звинувачення спочатку «неконтрольованих радикальних націоналістів», а потім і української влади у розробці ядерної зброї були частиною інформаційного супроводу підготовки до повномасштабної агресії. Ще в грудні 2021 року росіяни вкинули в інформаційний простір відеофейк про виготовлення «українськими радикалами» «брудної бомби».

Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки