Армія без держави, що створювалася на окупованій території, формувалася з винятково патріотичних чоловіків та жінок, здатних покласти життя за свій ідеал – незалежну Україну. В середині жовтня 1942 р. на Поліссі почали формуватися перші відділи українських націоналістів, які згодом об’єдналися в УПА.
Основних успіхів у боротьбі з окупантами повстанці досягли під керівництвом Романа Шухевича. УПА діяла на Волині й Поліссі, Галичині й Поділлі, Київщині та Черкащині, Закарпатті та Буковині, окремі рейди здійснювала до Чернігівської та Сумської областей, ведучи боротьбу на два фронти – проти Німеччини та СРСР.
Завдяки широкій підтримці населення УПА тривалий час чинила опір окупантам без жодної зовнішньої допомоги при повній перевазі обох ворогів у чисельності й озброєнні. Упівці користувалися партизанською тактикою, здійснювали диверсійні акції та рейди у ворожі тили: напади на німецькі гарнізони в селах і містах, визволення бранців, зрив акцій примусового вивезення до Німеччини українських робітників-остарбайтерів. Загалом через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. Масову участь у визвольному русі взяли молоді українські жінки. Крім українців, в УПА служили також азербайджанці, грузини, узбеки, євреї та інші.
День Української повстанської армії – 14 жовтня – був встановлений Постановою Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 року.
,,В м. жовтні 1942 р. на Поліссі повстали перші збройні відділи, що дали початок Українській Повстанській Армії. Для зафіксування цього історичного моменту визнається день 14-го жовтня 1942 року днем повстання УПА. Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА", – написано в цій постанові, яку УГВР видала в 1947 році.
За матеріалами: https://www.facebook.com/AFUmilhistory/ та https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/