Через неточність юліанського календаря, яким користувалася європейські країни, у XVI столітті виникла 10-денна різниця між календарним і фактичним сонячним рівноденням. Засновуючись на розрахунках італійського астронома Алоізія Лілія, Папа Римський Григорій ХІІІ запровадив новий календар, який дістав його ім’я – григоріанський. За рішенням Григорія ХІІІ, для ліквідації 10-денної різниці між календарями, наступним днем після 4 жовтня стало 15 жовтня 1582 року від Різдва Христового. В тому ж році на григоріанський календар перейшла більшість католицьких європейських держав, у тому числі Річ Посполита. 

Протестантські і православні країни чинили опір прийняттю нового календаря, запровадженого Папою Римським. Різниця між календарями зростала: для XVI і XVII століть вона становила 10 днів, для XVIII – 11, для ХІХ – 12, а в ХХ і ХХІ столітті різниця була вже 13 днів. У російській імперії аж до часу її ліквідації користувалися юліанським календарем. Україна перейшла на григоріанський календар (,,новий стиль") за законом Української Центральної Ради від 12 лютого 1918 року ,,Про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час". Відповідно до нього, наступним днем після 15 лютого оголошувалося 1 березня 1918 року. Через це дати української історії до цього часу нерідко пишуть за обома стилями (один з них у дужках).

Незважаючи на перехід України на григоріанський календар ще у 1918 році, православна та греко-католицька церкви в Україні довго залишалися на юліанському календарі, тому релігійні свята в Україні відзначали за «старим стилем». З 1 вересня 2023 року Українська Греко-Католицька Церква та Православна Церква України перейшли на новоюліанський календар, який збігається з григоріанським. Цим продиктоване перенесення деяких державних свят, що прив’язані до релігійних:

За інформацією: https://www.facebook.com/AFUmilhistory/