27 квітня відзначаємо 170 років з дня народження Отто Ейхельмана, видатного юриста та правника, автора проєкту Конституції УНР.

Отто Оттович Ейхельман народився під Петербургом у 1854 році. Його батьки були балтійські німці, які сповідували лютеранство. У 1872 році Ейхельман завершив навчання у Ревельській гімназії (нині Таллінн, Естонія), а за три роки здобув юридичний ступінь у Дерптському університеті (нині Тартуський університет, Естонія).

Після отримання магістерського ступеня перебирається у російський Ярославль, де отримав посаду доцента у Демидівському юридичному ліцеї. У 1880 році захистив дисертацію з права у Київському університеті імені Святого Володимира. А вже за два роки переїздить з Ярославля в Київ, щоб стати завідувачем кафедри історії зарубіжного законодавства на юридичному факультеті університету.

Бувши німцем за походженням, Ейхельман у Києві став палким патріотом України та захисником всього українського. Отто Оттович був прихильником «громадівських ідей» Михайла Драгоманова, розглядаючи державу, як «спілку громад».

Окрім викладання в Київському університеті, Ейхельман активно брав участь у київському міському самоврядуванню. Між 1898 та 1906 роках був гласним Київської міської думи. У 1905 році Ейхельман очолив юридичний факультет Київському університету, а вже 1908-го став очолив Київський комерційний інститут.

Після проголошення Центральної Ради, Ейхельман активно долучився до розбудови молодої української державності. У 1918 році працював у Міністерстві торгівлі та промисловості. Брав участь у розробці економічної угоди між УНР та Німеччиною і Австро-Угорщиною в межах Брест-Литовського мирного договору. Згодом перейшов на роботу у Міністерство закордонних справ УНР, де спершу обіймав посаду товариша (заступника) міністра, а згодом був виконуючим обов’язків очільника МЗС.

Після захоплення влади більшовиками, виїхав у Прагу. Там очолював правничий факультет Українського Вільного університету. Також викладав в Українській господарській академії у Подєбрадах та Українському високому педагогічному інституті у Празі.

На еміграції створив проєкт Конституції Української Народної Республіки. Свій проєкт засновував на драгоманівських ідеях, тому головними принципами проєкту основного закону УНР Отто Ейхельмана є федералізм та ідея народного суверенітету. Саме вони обмежують парламентський абсолютизм, посилюючи позиції установчої гілки влади через участь народу в референдумах, плебісцитах тощо. Основи цього проєкту Конституції закладено на ґрунті новітнього класичного конституціоналізму, джерелами якого вважались англійська, американська та революційні французькі конституції.

Помер Отто Ейхельман у Празі 1943 року.