26 лютого минає 11 років від початку збройної агресії росії проти України. У цей день 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу на площу перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей. Вони відкрито показали, що підтримують єдність і суверенітет України. Це був спільний, рішучий сигнал проти окупації росії, яка зайшла на півострів з військами. Відтоді на півострові встановили режим воєнної окупації, що порушив усі базові норми міжнародного права.

Окупаційна злочинна влада почала знищувати тих, хто намагався висвітлювати реальні події. Професійні журналісти зіткнулися з арештами, тортурами та викраденнями, а українські медіа – з тиском та знищенням.

Навесні 2014 року було відібрано приміщення редакції україномовної газети «Кримська світлиця», а у вересні 2014 року відбулась незаконна конфіскація майна кримськотатарської газети «Авдет».

Відповіддю на таку агресію стала поява громадянських журналістів – людей, котрі на власний ризик документували й поширювали правдиву інформацію. Навіть сьогодні окупаційна влада продовжує фабрикувати кримінальні справи проти них, щоби придушити правду.

З початку повномасштабного вторгнення в Криму заарештували громадянську журналістку Ірину Данилович і трьох стрімерів «Кримської солідарності» — Вілена Темер’янова, Азіза Азізова та Рустема Османова. Їхню техніку вилучили під час обшуків, а самих журналістів покарали нібито за «тероризм» та «дискредитацію» російської армії. Загалом правозахисники фіксують дедалі більше випадків тиску на всіх, хто насмілюється говорити про війну й окупацію без самоцензури.

Переслідуються й незалежні видання. Один з прикладів — кримськотатарська газета Qirim. Окупанти завели шість адміністративних справ проти медіа та журналістів, «пояснюючи» цей тиск «порушеннями свободи інформації» з боку редакції газети. У таких випадках загарбники застосовують не лише багатотисячні штрафи, а й намагаються паралізувати діяльність редакції: під час незаконних обшуків псують або конфісковують техніку.

За даними правозахисників, у російському полоні перебуває понад 30 медійників, з яких 19 – кримські журналісти. Чимало з них потребують термінової медичної допомоги. Окупанти звинувачують кримських медійників в «екстремізмі» й «тероризмі», не допускають адвокатів і перешкоджають контактам з родинами.

У червні 2024 року одного з кримських полонених вдалося повернути додому. Мова про журналіста та заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, якого затримали ще у 2021 році.

Та попри утиски і небезпеку, чимало кримчан продовжують чинити опір та чекають на звільнення Криму від російської окупації. У цей день нагадуємо світу, Крим – це невід’ємна частина української території. Міжнародна спільнота не визнала анексію у 2014 році й засуджує дії росії зараз, підкріплюючи це резолюціями Генасамблеї ООН.

Крим – це Україна!

Джерело: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення