Як думаєте, якого року це фото?

Це 30 листопада 1991-го – мітинг у Києві у переддень референдуму про незалежність України.

1 грудня 32 роки тому на референдумі 90% українців проголосували за незалежність. Усього участь у голосуванні взяли 84% населення країни – майже 32 мільйони людей.

Яким був настрій українців поза цифрами?

Як вони уявляли незалежність?

Як сприймали себе і свою ідентичність?

Відповіді на ці питання пропонує знаний соціолог, директор Інституту соціології Національної академії наук України Євген Головаха у #подкастнапамять

,,На момент виникнення незалежної української держави були дуже великі оптимістичні настрої, – каже Євген Головаха. – Це був дуже нереалістичний оптимізм. Ми тоді опитували людей, і вони казали, що от вже через кілька місяців усе налагодиться: зʼявляться товари в крамницях, почнуть нормально виплачувати зарплату, пенсії. Люди вірили, що сам факт незалежності – це вже передумова матеріального благополуччя. Не кажучи вже про те, що вони бачили це як можливість національно-культурної самореалізації – для багатьох, особливо на заході і в центрі України, це було важливо".

Важливий момент, на якому наголошує Євген Головаха: попри швидкий спад оптимізму в наступні роки, повʼязаний із тим, що розвіялися нереалістичні ілюзії про швидке благополуччя, яке має настати само собою, – «люди не відмовлялися від незалежності».

,,Тобто люди почали оцінювати зміни як негативні, але переважна більшість продовжувала вважати, що Україна зробила правильний вибір, що стала незалежною державою", – каже соціолог.

Детальніше – в інтервʼю у подкасті ,,(На)памʼять": https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Flinktr.ee%2Fpodcast_na_pamyat

Фото: Сергія Супинського, AFP. Джерело: Радіо Свобода