,,У Криму голодують понад 400 000 осіб, тобто понад 60 % усього кримського населення. Від голоду загинуло понад 75 000 людей, зокрема понад 50 000 татар. Більш ніж п’ята частина всього татарського населення загинула від голоду”, – таку телеграму надіслали до Азербайджанської Ради народних комісарів 12 травня 1922 року. Автори – секретар Кримського обкому російської компартії більшовиків Юрій Гавен і голова кримськотатарської безпартійної конференції Осман Абдул Гані Дерен-Айерли. Перші смерті від голоду в Криму фіксували ще у квітні 1921 року, але більшовицька влада визнала те, що півострів потерпає від голоду, майже за рік.

У Криму так і не створили жодного меморіалу, присвяченого загиблим від голоду 1921–1923 років. Нині маємо повертати суспільству пам’ять про трагічні події столітньої давнини. Так, наприкінці 2023-го в Скарбниці Національного музею історії України відбувся публічний діалог ,,Масовий голод у Криму в 1921–1923 роках і кримськотатарський народ”.

Учасники заходу Андрій Іванець, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, та Олексій Савченко, кандидат історичних наук, куратор виставки про культуру кримських татар «MIRAS. Спадщина», розповіли, що спричинило голод у Криму 1921–1923 років, як від нього рятувалися та як ця катастрофа змінила життя півострова: https://nmiu.org/posts/148

За матеріалами: https://www.facebook.com/mist.museum та https://nmiu.org/