"В одному відомому і людному парку стояв камінь. Простий собі такий камінь.

Одного разу цей камінь побачив скульптор. Він обійшов навколо нього кілька разів, та пішов у задумі.

Через деякий час, скульптор повернувся в парк, прихопивши з собою інструменти. Він працював молотком та зубилом, стукав, відбиваючи великі і маленькі шматочки. Поліцейські обгородили ділянку, щоб якийсь уламок не потрапив випадково в перехожого.

На подив, скульптор досить швидко закінчив роботу і сказав, що можна прибирати огорожу.

Багато людей пішло дивитися на роботу скульптора. Це була чудова скульптура.

Люди почали хвалити скульптора:

– Це ж треба! Яка краса!!! – говорили одні.

– А раніше був просто камінь! – казали інші.

– Ще б! Адже це велика робота талановитого скульптора! – вигукували треті.

Похвала сипалася з усіх боків. А приголомшений скульптор скромно сказав:

– Що ви! Я не зробив нічого особливого. Ця скульптура завжди була в цьому камені. Ви хіба не бачили цю красу? Я ж просто прибрав все зайве."

Побачити те, чого можливо не бачать інші.

Створити те, чого раніше не існувало.

Вигадати те, чого ніколи не було.

Втілити те, що вважалось за межами неможливого та нереального.

І здивувати цим. І захопити цим. І пробудити цим...

Це все мистецтво.

“Тільки мистецтво дозволяє сказати нам навіть те, чого ми не знаємо” Габріель Лауб

Зі святом всіх, для кого це слово стало сенсом життя!

Джерело: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти