Хоч із часу проходження української маніфестації під гаслом «Почаївська лавра мусить бути українською» пройшло вже 90 років (вересень 1933 року), та це питання й досі залишається відкритим, актуальним і непростим у вирішенні на фоні тривалої російської агресії проти України. Саме з цього приводу в Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії ім.Тараса Шевченка почала роботу наукова конференція ,,Почаївська лавра та її вплив на формування української православної ідентичності". Українське духовенство та юні представники духовних освітніх закладів зібралися, щоб обговорити минуле, сьогодення та майбутню долю цієї світової святині. 

Організатори наукового форуму – Православна Церква України, Інститут церковної історії, Тернопільська єпархія Православної Церкви України, Київська православна богословська академія, Волинська православна богословська академія, Рівненська духовна семінарія, Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського Національної академії наук України, Кременецька гуманітарно-педагогічна академія, Національний університет ,,Острозька академія", Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.

Співголовами конференції виступили Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій Рудюк – доктор церковно-історичних наук, професор, голова Інституту церковної історії; Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор Писик – Священноархімандрит Свято-Успенської Почаївської Лаври, кандидат богословських наук, голова Синодального управління взаємодії з молодіжно-патріотичними громадськими об’єднаннями; Афанасій Ломакович – ректор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії, кандидат фізико-математичних наук, професор.

До складу Оргкомітету увійшли Протоієрей Володимир Вакін, ректор Волинської православної богословської академії, кандидат наук із богослів’я, доцент; Протоієрей Віталій Лотоцький, ректор Рівненської духовної семінарії, кандидат наук з богослів’я; Протоієрей Віталій Клос, проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії, доктор наук з богослів’я, професор; Протоієрей Миколай Лагодич, доцент Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, кандидат наук з богослів’я, кандидат історичних наук; доктор педагогічних наук, професор Микола Курач, проректор із стратегічного планування та наукової роботи Кременецької  гуманітарно-педагогічної академії; доктор історичних наук Георгій Папакін, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України; доктор філологічних наук, професор Микола Тимошик, професор Київського національного університету культури і мистецтв; доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов, професор кафедри історії імені професора М.П.Ковальського Національного університету «Острозька академія»; доктор історичних наук Володимир Борщевич, професор Рівненської духовної семінарії; кандидат історичних наук, доцент Володимир Собчук, вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника; доктор історичних наук, професор Елла Бистрицька, завідувач кафедри всесвітньої історії та релігієзнавства Тернопільського національного педагогічного університету ім.Володимира Гнатюка.

За жертовне служіння задля збереження Божого дару свободи і незалежності Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор нагородив настоятеля Собору Преображення Господнього в Кременці, протоієрея Володимира Буграка та ректора Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, професора Афанасія Ломаковича медаллю ,,Хрест Свободи".

Після реєстрації учасників конференції у Преображенському соборі відбувся Молебень за перемогу України. Під час відкриття наукового форуму в Бібліотеці академії з вітальними словами до присутніх звернулися Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор Писик, який також зачитав звернення Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Думенка; ректор Кременецької  гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка, кандидат фізико-математичних наук, професор Афанасій Ломакович; директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, доктор історичних наук Георгій Папакін, Митрополит Луцький і Волинський, владика Михаїл і міський голова Кременця Андрій Смаглюк.

Робота наукового форуму проходила у форматі двох пленарних засідань. На першому засіданні модерував доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов. Професор кафедри журналістики та зав’язків із громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв,доктор філологічних наук, професор Микола Тимошик відкрив виступи дослідженням ,,Фортеця українства на Волині: обставини написання, змістові акценти та сьогочасний контекст дослідження Івана Огієнка ,,Свята Почаївська лавра". Його тематично продовжив доцент кафедри історії і методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, кандидат історичних наук Володимир Собчук досить цікавою темою ,,Автентичні та сфабриковані джерела історії Почаївського монастиря доунійної доби".

Старший науковий співробітник відділу історичних пам’яток Науково-дослідного інституту українознавства, доктор історичних наук, доцент Михайло Довбищенко проаналізував архівний матеріал ,,Почаївський монастир у духовному житті волинської шляхти кінця XVI – першої половини XVII ст. Свідчення тестаментів, фундацій і дарчих актів". Не менш цікавого питання ,,Участь волинян у вшануванні Почаївською лаврою героїв Берестецької битви (1651 р.)" торкнувся Олександр Булига – директор Рівненського обласного краєзнавчого музею. 

Протоієрей Микола Цап’юк – доцент кафедри Священного Писання і Богослів’я богословського факультету Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук, доцент – переніс акцент на ,,Роль та значення Почаївського з’їзду 1921 року в інституційній розбудові Волинсько-Крем’янецької єпархії міжвоєнного періоду". Духовну тематику продовжив Протоієрей Віталій Лотоцький – ректор Рівненської духовної семінарії, кандидат наук з богослов’я, котрий у своїй розповіді охарактеризував ,,Першу Божественну літургію українською мовою в Почаївській лаврі в жовтні 1921 р. як засіб розмосковлення Православної Церкви на Волині". 

Диякон Андрій Мартинюк, викладач Рівненської духовної семінарії, магістр богослів’я зробив наголос  на ,,Почаївській лаврі як об’єкті католицької ревіндикації 1929 – 1934 років". Професор кафедри церковної історії Рівненської духовної семінарії, доктор історичних наук Володимир Борщевич залишився абсолютно вірним тематиці конференції: він зупинився на ,,Почаївська маніфестації 1933 року та її впливі на розвиток українського церковного руху в міжвоєнний період". 

Закрив перше засідання його модератор, професор кафедри історії ім. проф. М П.Ковальського Національного університету ,,Острозька академія", доктор історичних наук, професор Андрій Смирнов актуальною темою ,,Почаївський церковний Собор 1941 року та його наслідки". Після цього відбулась презентація першого числа часопису ,,Церква і суспільство".

Модератором другого пленарного засідання виступив доктор історичних наук Володимир Борщевич. Старт виступам задав старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько знайомством із ,,Гравюрами друкарні Почаївського монастиря у зібранні Національного музею історії України". Від мистецької до політичної сторінки зібрання перейшли Ірина Преловська –  провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, професор Київської православної богословської академії, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук із темою ,,Почаївський з’їзд представників духовенства і мирян Волині 3–10 жовтня 1921 р. як складова українського церковно-визвольного руху" та науковець Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Генріх Стронський у дослідженні ,,Незалежній державі – незалежна Церква. Виникнення Польської Автокефальної Православної Церкви". Цю тематику підтримала Інна Нерода – аспірантка кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки науковою розвідкою ,,Боротьба за автокефалію Православної церкви в Польщі в першій половині 1920-х років".

Професора Волинського національного університету імені Лесі Українки, професора Волинської православної богословської академії, кандидата історичних наук, професора Миколу Кучерепу зацікавила «Церковно-релігійна діяльність Волинського українського об’єднання в першій половині 1930-х років», а кандидат історичних наук Дмитро Гордієнко, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України повідав про дослідника Почаївської лаври Андрія Хойнацького. 

Неабиякий інтерес викликали наукові повідомлення  ігумені монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці, кандидата філологічних наук, B.A. History, University of York Даниїли Бакай ,,Почаївська Лавра у публікаціях за межами України: ідентифікаційні та лінгвістичні аспекти" і бакалавра богослов’я, спеціаліста культурології Дениса Таргонського про ,,Русскій мір" у Почаївській лаврі в період незалежності України. Протоієрей Василь Хоміцький, клірик Тернопільської єпархії ПЦУ, завершив друге пленарне засідання науковою розвідкою ,,Почаївська лавра – українська святиня".

У перерві між виступами у чудовому виконанні хорової групи Рівненської духовної семінарії прозвучав наспів Почаївської лаври ,,Величає душа моя Господа" (керівник Ірина Пасічнник).