35 років тому, 8 вересня 1989 року в конференц-залі Київського політехнічного інституту відкрився Установчий з’їзд НРУ, Однієї з наймасовіших громадських організацій національно-патріотичного спрямування в Україні, яка відіграла значну роль в боротьбі за Незалежність України. Тоді вона мала назву «Народний рух України за перебудову» - без цього хвостика «за перебудову» її могли б не зареєструвати, оскільки Радянський Союз іще існував.

Це був час появи і становлення національно-демократичних рухів по всіх тодішніх республіках СРСР. Особливо потужними вони були в країнах Балтії: естонський «Народний фронт», литовський «Саюдіс» та «Народний фронт Латвії». В українців із ними були тісні зв’язки. Більшість української демократичної преси, листівок тоді друкувалося в Литві і контрабандою везлося в Україну.

До появи НРУ в Україні теж діяли подібні спілки і товариства. У 1987 році в Києві відкрився Український культурологічний клуб – неформальне об’єднання творчої інтелігенції, в засіданнях якого брали участь українські дисиденти, яких почали звільняти з таборів. У 1988 році була створена Українська Гельсінська Спілка – перша демократична громадсько-політична і правозахисна організація. У 1989 році з’явилося Товариство української мови «Просвіта», яке в своїй діяльності виходить за рамки суто захисту української мови. Існувало багато організацій екологічного характеру, як реакція на трагедію 1986 року на Чорнобильській АЕС.

Народний рух України став ще одним потужним інструментом національно-демократичного відродження в Україні початку 1990-х років. За його підтримки були організовані перепоховання Василя Стуса, Олекси Тихого, Юрія Литвина в листопаді 1989 року, Ланцюг злуки зі Львова до Києва в січні 1990 року, відзначення 500-ліття козацтва в серпні 1990-го. Також НРУ брав активну участь в організації і проведенні перших виборів на альтернативній основі в березні 1990 року.

У роботі Установчого з’їзду Народного руху України взяли участь понад 1100 делегатів з усіх областей України, включно з Кримською областю, та від українців у Латвії і Литві. Були також присутні як гості діячі польської «Солідарності» і новообрані посли до Сейму Польщі та представники інших країн. Подію висвітлювали понад 130 журналістів.

Детальніше про ті події пропонує згадати наша традиційна рубрика «Історичний календар»: http://surl.li/yxityw

Фото Валерія Соловйова, РАТАУ/Укрінформ