27 липня 1923 року у с. Ігровиця Тернопільської області народився Володимир Савич – відомий український археолог, історик, науковець, дослідник пам’яток доби пізнього палеоліту Південно-Західної Волині, професіонал своєї справи.
У 1947-1952 роках навчався у Львівському державному педагогічному інституті. По закінченню, вподовж п’ятнадцяти років працював заввідділом первісної
археології Львівського історичного музею. У 1969 році Володимир Савич отримав звання кандидата історичних наук.
Захоплюючись археологією все більше, Володимир Петрович приймає активну участь у експедиціях по дослідженню археологічних пам’яток. Найбільш важливим досягненням є роботи експедиції Володимира Савича у період 1968-1989рр на Тернопільщині.
Наш край дуже багатий на археологічні пам’ятки. Одна з найбільш цінних і давніх археологічних пам’яток знаходиться у Кременці на горі Куличівка, що розташована на північній околиці міста (неподалік ватної фабрики). На цій горі ще в далекому 1937 році Олександр Миколайович Цинкаловський (09.01.1898 - 19.04.1983рр, відомий історик, археолог, етнограф, дослідник Волині), виявив крем’яні знаряддя праці первісної людини. Згодом це місце було обстежене Михайлом Івановичем Островським (06.09.1897 – 01….1975рр., відомим дослідником, археологом ).
Науковців зацікавила ця гора – багатошарова археологічна пам’ятка, на ній у давні часи люди селилися чотири рази, та кожен історичний період їх життя, залишив певні сліди. Постійні роботи, стаціонарні археологічні розкопки розпочалися з 1968 року. Роботи тривали понад двадцять років (з 1968 по 1989 роки, хоч дослідження на прилеглих розкопах велися до 1989 р.). Їх здійснювали Волино-Подільська палеолітична експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові та наукові працівники Кременецького краєзнавчого музею. А керівником цієї експедиції був Володимир Петрович Савич, заступником - кременчанин, краєзнавець, науковий співробітник Кременецького краєзнавчого музею – Гаврило Іванович Чернихівський (28.09.1936-19.09.2011рр..).
Під час розкопок, знімаючи землю шар за шаром вчені знаходили багато цікавого і цінного.
У першому, від поверхні шарі грунту віднайшлися речі, що належать до скіфського часу, наступні – епохи раннього заліза, періоду бронзової доби. Найдавніші речі матеріальної культури давніх людей, що поселялися тут в епоху пізнього палеоліту (30-25 тисяч років до н.е.) знайдені на глибині 2,5-3 метрів. У цих шарах було виявлено наметоподібні житла із залишками вогнищ всередині, печі, місця обробки кременю, немало керамічних виробів. Господарські ями для зберігання зерна та інших продуктів харчування. Ями овальної форми з розширеною нижньою частиною, глибиною 1,4 метра. Стінки ям вимащені глиною і обпалені. Численні кам'яні і крем’яні знаряддя праці, зокрема, мисливські ножі, вістря, скребки, скреблоподібні знаряддя, якими обробляли шкіру тварин для одягу та господарських потреб, різці, ножі що використовувалися для обробки кісток. Тут же було знайдено значну кількість кісток мамонта, носорога, північного оленя на яких полювали первісні люди, і ці знахідки свідчать про зовсім інший клімат нашого краю в ті далекі часи. Хоч умови для розвитку флори і фауни були сприятливі, людина мала всі можливості для свого життя і розвитку, проте слід зазначити що клімат тієї пори був суворіший, холодніший (у порівнянні з сучасним).
За роки розкопок науковцями було досліджено понад 3000 квадратних метрів площі, та виявлено більше 600 тис. артефактів, археологічних матеріалів (переважно верхньопалеолітичної доби), які викликають зацікавлення у багатьох дослідників-археологів, геологів, істориків, працівників музеїв. Зібрані матеріали стали поштовхом для видання книг, зокрема вже згаданий вище науковець В.П.Савич у 1975 році видав монографію під назвою «Пізньопалеолітичне населення Південно-Західної Волині» - як підсумок багаторічних досліджень пізнього палеоліту.
Книга складається з передмови, трьох розділів, списку скорочень та літератури. Перший розділ монографії присвячений викладу історії дослідження палеоліту Південно-Західної Волині та геолого-географічній характеристиці даного району. Тут охарактеризовано геологічну будову та рельєф краю.
У другому розділі досліджуються пізньопалеолітичні пам’ятки. Значне місце серед них відведено вивченню згаданих пам'яток Кременеччини, яка дуже багата на палеолітичні стоянки та поселення.
Третій розділ монографії присвячений дослідженню господарства пізньопалеолітичного населення. Автор визначає місце пам'яток пізнього палеоліту серед інших археологічних культур. В.Савич припускає що найпоширенішим видом діяльності людей цього часу були мисливство, збиральництво, рибальство.
Паралельно із роботою у складі експедиції на розкопках поселення на горі Куличівка, Володимир Савич проводив археологічні розвідки на території всієї Тернопільської області. Під час розвідок було визначено місцезнаходження більше 50-ти об’єктів археології у північній частині області, а саме: с. Старий Вишнівець, с.Великі Бережці, с.Малі Бережці, с. Дунаїв, с.Новий Кокорів, х.Двірець, с.Цеценівка та інші.
Дякуючи невтомній праці відомого краянина, адже робота на розкопках та подальше дослідження викопних матеріалів є трудомісткою та кропіткою працею, цінні археологічні матеріали з гори Куличівки експонуються у Кременецькому краєзнавчому музеї в залі «Археологія» і викликають інтерес у відвідувачів. В експозиції представлено 650 предметів (і все це оригінали!) вжитку давніх людей. Цікаво проходячи залом спостерігати як розвивалося людство, як змінюються предмети – від примітивних крем’яних знарядь праці до глиняного посуду виготовленого за допомогою гончарного круга. У залі знаходяться предмети не лише з Куличівки, а й з розкопок у с.Бодаки, Збаразького р-ну 1938-1940-х років, с.Онишківці та с.Людвищі Шумського р-ну, с.Раковець-Чеснівський Збаразького р-ну 1962-го року, с.Бережанка та хут.Зіновеччина Лановецького р-ну розкопки 1972-го року. Відвідавши Кременецький краєзнавчий музей можна дізнатися про найдавніших поселенців Кременеччини.
А ще у музеї створено стендову виставку ,,Археологія нашого краю, до 100-річчя від Дня народження Володимира Петровича Савича – відомого українського археолога". присвячену Володимиру Петровичу Савичу, висвітлено – фото, документи, книги, інші матеріали.
Науковий співробітник Кременецького краєзнавчого музею Наталія Улянюк