468 років тому, 15 серпня 1556 року, почали укладення Пересопницького Євангелія.

Пересопницьке Євангеліє є визначною рукописною пам’яткою староукраїнської літературної мови та мистецтва, перекладом Євангелія мовою, близькою до народної. Ця книга вагою 9 кг 300 г, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм, символізує духовну спадкоємність та давню культурну традицію України. Вона була створена на Волині за меценатства княгині Анастасії Юріївни Заславської-Гольшанської та князів Чарторийських – Івана Федоровича та Євдокії.

Кожна з 964 сторінок фоліанта написана на пергаменті, матеріалі, який у XVI ст. був міцнішим і дешевшим за папір. У рукописі поєднано традицію переписування євангельських текстів і завдання створення шедевру рукописного мистецтва. Книгу орнаментовано, прикрашено високохудожніми кольоровими заставками та мініатюрами. За красою оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних серед українських рукописів. Зміст рукопису – традиційне четвероєвангеліє з сумаріями – коротким змістом розділу.

Ця книга є проривом у середньовічній свідомості та водночас адаптацією книжкової церковнослов’янської мови до живої народної. В цьому її унікальність і наукова цінність. У православній рукописній традиції переписування книг Святого Письма завжди було особливою роботою, де авторство не вказувалося. Пересопницьке Євангеліє є однією з небагатьох рукописних книг, історія якої відома частково.

За красою оформлення Пересопницьке Євангеліє є прикладом ренесансного стилю в українському образотворчому мистецтві XVI ст. Зображення чотирьох євангелістів на початку кожної з чотирьох книг Євангелія та орнаменти зі стилізованих рослинних мотивів, які прикрашено початкові сторінки текстів, є прикладом ренесансного стилю в українському образотворчому мистецтві XVI ст.