Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон) 16.09.2025 ТОВ «ЗАГОТЗБУТ» розпочато процедуру оцінки впливу на довкілля шляхом розміщення в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля (далі – Повідомлення), стосовно планованої діяльності «Розширення існуючого птахівницького комплексу та влаштування у вже існуючій будівлі забійного цеху додаткової лінії по забою птиці» (реєстраційний номер справи – 14123).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАГОТЗБУТ" 31092091
(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
1. Інформація про суб’єкта господарювання. Україна, 46003, Тернопільська обл., місто Тернопіль, ВУЛИЦЯ С.КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ, будинок 37А, квартира 1А 380673502003 (місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)
2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.
Планована діяльність, її характеристика. Планованою діяльністю передбачено розширення існуючого птахівницького комплексу та влаштування у вже існуючій будівлі забійного цеху додаткової лінії по забою птиці. На даний час на території розташований птахівницький комплекс та забійний і м’ясопереробний цехи. Птахівницький комплес у складі: одного пташника (№1), що розділений на 4 автономних відділення з загальним одночасним утриманням до 74 тис. курей-бройлерів (річна потужність з урахуванням 6,5 циклів складає 481 тис. курей-бройлерів); бункеру для комбікорму ємністю 15,2 т; адміністративно-побутового корпусу, який виконує роль прохідної з санпропускником, де передбачені душові, санвузли, роздягальні, пральня спецодягу; свердловин; цеху приготування кормів продуктивністю 3 т/год ( кількість корму наразі складає 2 645,5 т/рік); дезбар’єру на в’їзді. Забійний і м’ясопереробний цехи розташовані у складі: птахозабійного цеху; цеху забою ВРХ та свиней (зі спеціально відведеним приміщенням передзабійного утримання до 175 голів ВРХ або свиней); цеху виробництва кісткового борошна та топленого жиру, продуктивністю 0,2 т/добу і 1,2 т/добу відповідно; котельні; адміністративного приміщення; механічної майстерні (проведення робіт по механічній обробці металу); дільниці зварювання та газової різки (проведення робіт по зварюванню та різанню металів); складського приміщення; прохідної з дезбар’єром. На даний час потужність забійного цеху складає до: птиці до 2000 шт/годину (до 4,3 т/год); свиней 5 шт/годину (до 0,65 т/год); ВРХ 10 шт/годину (до 6 т/год). Наразі потужність забійного цеху складє: 481 тис. курей-бройлерів/рік, що складає до 1,203 тис. т/рік; свині – 10 000 шт/рік, що складає до 1,3 тис. т/рік; ВРХ – 20 000 шт/рік, що складає до 10 тис. т/рік. чином, продукція забійного та м’ясопереробного цехів наступна: кісткове борошно – до 46 т/рік (до 0,2 т/ добу); м’ясо птиці – до 782 т/рік; м’ясо яловичини – до 7200 т/рік; м’ясо свинини – до 950 т/рік; жир (топлений) - до 304 т/рік (до 1,2 т/добу). Розширення птахівницького комплексу передбачено шляхом добудови трьох одноповерхових (№№2-4) та одного двоповерхового (№5) пташника. Одночасно в новостворених пташниках передбачено утримання до 376 тис. курей-бройлерів, що з урахуванням 6,5 циклів складатиме 2444 тис. голів/рік. Таким чином, загальна продуктивність птахівницького комплексу після розширення становитиме: одночасної посадки - 450 тис.курейбройлерів; річна – 2925 тис. курей-бройлерів. Також передбачено влаштування у вже існуючій будівлі забійного цеху додаткової лінії по забою птиці, потужністю до 4000 шт/год (до 8 т/год). Таким чином, після розширення птахокомплексу, кількість птиці, яка надходитиме на забій, складатиме 2925 тис. курей-бройлерів/рік, а річна кількість продукції м’яса птиці становитиме до 5000 т.
Технічна альтернатива
1. Технічною альтернативою 1 розглянуто напільне утримання курей-бройлерів у нових пташниках №№2-5 «сухим» способом на глибокій підстилці рослинного походження (солома) .
Технічна альтернатива 2. В якості технічної альтернативи 2 розглянуто кліткове утримання курей-бройлерів у нових пташниках №№2-5.
3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи. Тернопільська обл. Кременецький р-н Ланівці вул. Вишнівецька, 29
3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.
Лановецька міська об’єднана територіальна громада
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.
Тернопільська обл. Кременецький р-н Ланівці вул. Вишнівецька, 29..
Планованою діяльністю передбачено розширення існуючого підприємства за адресою: Тернопільська область, Кременецький район, м. Ланівці, вул. Вишнівецька, 29. Земельні ділянки з кадастровими номерами: №6123810100:02:001:0536 (використовується на правах оренди з Лановецькою міською радою), площею 2,7670 га; №6123810100:02:001:0439, площею 1,6190 га (використовується на підставі права власності).
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2.
Тернопільська обл. Кременецький р-н Ланівці -.
Не розглядається, оскільки планована діяльність передбачена на території існуючого птахівницького комплексу та забійного і м’ясопереробного цехів на земельних ділянках з кадастровими номерами: №6123810100:02:001:0536 (використовується на правах оренди), площею 2,7670 га; №6123810100:02:001:0439, площею 1,6190 га (використовується на підставі права власності).
4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності.
Планована діяльність має позитивний соціально-економічний вплив, що полягає у створенні додаткових робочих місць, поповненні державного та місцевих бюджетів за рахунок податків та зборів.
5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).
Планованою діяльністю передбачено розширення існуючого птахівницького комплексу та влаштування у вже існуючій будівлі забійного цеху додаткової лінії по забою птиці. На даний час на території розташований птахівницький комплекс та забійний і м’ясопереробний цехи. Птахівницький комплес у складі: одного пташника (№1), що розділений на 4 автономних відділення з загальним одночасним утриманням до 74 тис. курей-бройлерів (річна потужність з урахуванням 6,5 циклів складає 481 тис. курей-бройлерів); бункеру для комбікорму ємністю 15,2 т; адміністративно-побутового корпусу, який виконує роль прохідної з санпропускником, де передбачені душові, санвузли, роздягальні, пральня спецодягу; свердловин; цеху приготування кормів; дезбар’єру на в’їзді. Забійний і м’ясопереробний цехи розташовані у складі: птахозабійного цеху; цеху забою ВРХ та свиней (зі спеціально відведеним приміщенням передзабійного утримання до 175 голів ВРХ або свиней); цеху виробництва кісткового борошна та топленого жиру; котельні; адміністративного приміщення; механічної майстерні; дільниці зварювання та газової різки; складського приміщення та прохідної з дезбар’єром. У переробному цеху здійснюються попередні операції з підготовки сировини до теплової обробки: прийом, зважування, накопичення, сортування сировини у разі надходження не розсортованої, подрібнення та промивання, а також коагуляція для зневоднення сировини, яка містить велику кількість вологи (кров, шлам, фібрин). Після підготовки сировини відбувається процес термічної обробки, топлення жиру та отримання сухої шквари в вакуум-випарних котлах (2 од.). Жир зливається в тару, а шквара направляється для подрібнення в дробарку, після чого - на просіювання на машині типу «Аl-ДСМ», далі в бункер. З бункера кісткове борошно направляється на пакування в мішки та передаються на склад готової продукції. Вилучений жир зважують, маркують та направляють на склад готової продукції. На даний час потужність забійного цеху складає: птиці до 2000 шт/годину (до 4,3 т/год); свиней 5 шт/годину (до 0,65 т/год); ВРХ 10 шт/ годину (до 6 т/год). На забій надходять: 481 тис. курей-бройлерів/рік (до 1,203 тис. т/рік); свині – 10 000 шт/рік (до 1,3 тис. т/рік); ВРХ – 20 000 шт/рік (до 10 тис. т/рік). Продукція забійного та м’ясопереробного цехів: кісткове борошно – до 46 т/рік; м’ясо птиці – до 782 т/рік; м’ясо яловичини – до 7200 т/рік; м’ясо свинини – до 950 т/рік; жир (топлений) - до 304 т/рік. Для зберігання м’яса передбачені окремі складські приміщення, що обладнані холодильними установками. Передбачено влаштування у вже існуючій будівлі забійного цеху додаткову лінію по забою птиці, потужністю до 4000 шт/год (до 8 т/год). Птиця доставлятиметься на підприємство автотранспортом. Приймання здійснюватиметься за наявності ветеринарного свідоцтва встановленого зразка. Додатково проводиться ветеринарно-санітарний контроль. Здорову птицю прийматимуть за кількістю голів, зважуватимуть та направлятимуть відразу на конвеєр. Утримання птиці перед забоєм не передбачено. Технологія наступна: розміщення птиці на лінії забою, оглушення, підрізання голів, знекровлення, ошпарення, обскубування, мийка тушок, відрізання лап, патрання, внутрішня мийка, охолодження, розділення. Після чого продукція спрямовується до холодильної камери 0 0С та морозилки -35 0С. Використана тара надходить на мийку і звідти на склад чистих ємностей. Післязабійна сировина у закритих ємностях передаються до переробного цеху. Таким чином, після розширення птахокомплексу, кількість птиці, яка надходитиме на забій, складатиме 2925 тис. курей-бройлерів/рік, а кількість продукції м’яса птиці становитиме до 5000 т. При цьому загальна кількість всієї продукції складатиме: кісткове борошно – до 46 т/рік; м’ясо птиці – 5000 т/рік; м’ясо яловичини – 7200 т/рік; м’ясо свинини – 950 т/рік; жир (топлений) - до 304 т/рік. Розширення птахівницького комплексу шляхом добудови трьох одноповерхових (№№2-4) та одного двоповерхового (№5) пташника. Одночасно в новостворених пташниках передбачено утримання до 376 тис. курей-бройлерів, що з урахуванням 6,5 циклів складатиме 2444 тис. голів/рік. Загальна продуктивність птахівницького комплексу після розширення становитиме: одночасної посадки - 450 тис.курей-бройлерів; річна – 2925 тис. курей-бройлерів. Передбачена підлогова технологія вирощування курей-бройлерів на глибокий підстилці. Технологічний процес утримання птиці у пташнику включає наступні операції: підготовка пташника до заселення (мийка технологічного обладнання та його ремонт, дезінфекція приміщення пташника); завезення і посадка молодняка; дорощування молодняка; утримання птиці (годування, напування, прибирання посліду); вивезення птиці на забій; профілактична перерва та санобробка пташника. Курчата у пташниках утримуватимуться «сухим» способом на глибокій солом’яній підстилці, яка видаляється одночасно після закінчення циклу відгодівлі і вивезення бройлерів на забій живою вагою (технічна альтернатива 1) або кліткове утримання курей-бройлерів (технічна альтернатива 2). Забруднена послідом солом’яна підстилка без зберігання на території птахівницького комплексу вивозитиметься спецавтотранспортом за укладеним договором. Годування птиці передбачено здійснювати системою централізованої подачі готових комбікормів; напування - централізованою системою через ніпельні поїлки. Годувати птицю передбачено сухими збалансованими кормами (комбікорм), який готуватиметься у власному цеху приготування кормів. Біля кожного нового пташника передбачено по 1 силосу для комбікорму об’ємом по 30 тонн. Для приготування корму на території передбачено функціонування цеху приготування кормів, продуктивністю до 3 т/год та до 45 т/добу (після розширення кількість корму складатиме 16087,5 т/рік). Процес підготовки суміші складається з наступних етапів: приймання сировини, зважування, подріблення зернових, змішування компонентів комбікорму та грануляція. Об’єм компонентів комбікормової суміші становить: кукурудза – 5281 т/рік; пшениця – 4498 т/рік; макуха соєва – 4845 т/рік; крейда – 466 т/ рік; олія – 580 т/рік; премікси – 417,5 т/рік. Після кожного циклу під час профілактичної перерви проводиться дезінфекція пташників згідно чинних нормативно-правових актів ветеринарної медицини. У приміщеннях пташників, перед посадкою нової партії птиці, передбачена планова санітарна обробка із застосуванням миючих і дезінфекційних засобів, що мають бактерицидну та фунгіцидну дію і дозволені до використання у сільськогосподарському виробництві. Інженерне забезпечення: електропостачання – від існуючих мереж та від двох дизельних генераторів (на випадок аварійних відключень); теплопостачання пташників та гаряче водопостачання адмінприміщення - від 18-ти теплогенераторів потужністю по 100 кВт (паливо – природний газ) та одного твердопаливного котла на 20 кВт (паливо - дрова); теплопостачання забійного і м’ясопереробного цеху, а також майстерні – від двох твердопаливних котлів на 80 кВт та 20 кВт (паливо – дрова); вироблення пари для технологічних потреб забійного і м’ясопереробного цеху – від котельні №1 з котлами типу «Е-1/9» потужністю по 740 кВт (2 од.); гаряче водопостачання для технологічних потреб забійного і м’ясопереробного цеху – від котельні №2 з котлами типу «Е-1/9» потужністю по 740 кВт (2 од.); водопостачання - від трьох існуючих паспортизованих свердловин загальним дебітом до 25 м3/год; відведення господарсько-побутових стоків передбачено до двох гідро-ізольованих вигребів з подальшим вивезенням асенізаційним транспортом; виробничі стічні води від кожного підрозділу відводяться окремо, з подальшим вивезенням спецавтотранспортом на утилізацію: від утримання птиці - до бетонованих підземних приямків поряд з пташниками, від м’ясопереробного та забійного цехів - до бетонованого резервуару №1 після жиро-вловлювачів (осад зберігається у герметичній ємності та передається на утилізацію), від миття приміщень передзабійного утримання тварин – до бетонованого резервуару №2 поряд з будівлями забійного/ м’ясопереробного цеху; відведення дощових і талих вод передбачається до резервуару (з попереднім очищенням) та подальшим використанням для поливу території. Загальна площа земельних ділянок складає 4,3868 га. Планована діяльність, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», належить до першої та другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля: - ст. 3, ч. 2: п. 19 «потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше), свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок)»; - ст. 3, ч. 2: п. 22 «розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об’єктів, зазначених у пунктах 1-21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України»; - ст. 3, ч. 3, п.8, абз.8 «бійні продуктивністю понад 10 тонн на добу».
6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1.
Природоохоронне законодавство України встановлює екологічні та інші обмеження планованої діяльності, зокрема: дотримання допустимих рівнів забруднення атмосферного повітря («Державні медико-санітарні нормативи допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць» (затверджений наказом МОЗУ від 10.05.2024 №813, зареєстрованим у Мін’юсті 24.05.2024 за №763/42108); дотримання нормативів гранично допустимих викидів відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №309 від 27.06.2006 «Про затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»; забезпечення повного збирання, належного зберігання та недопущення знищення і псування відходів, передача відходів суб’єктам господарювання у сфері управління відходами відповідно до укладених договорів (Закон України «Про управління відходами»); дотримання допустимих рівнів шуму згідно з вимогами ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» та ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку»; дотримання нормативної санітарно-захисної зони згідно з ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених місць» (затвердженого наказом МОЗ від 19.06.1996 №173, зареєстрованого у Мін’юсті 24.07.1996 за №379/1404).
щодо технічної альтернативи 2.
Аналогічно до планованої діяльності за альтернативою 1.
щодо територіальної альтернативи 1.
Дотримання нормативної санітарно-захисної зони згідно з ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування і забудови населених місць» (затвердженого наказом МОЗ від 19.06.1996 р. №173, зареєстрованого у Мінюсті 24.07.1996 р. за №379/1404). Дотримання протипожежних розривів між будівлями та спорудами.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядається.
7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1. Впровадження ефективних технологічних, санітарно-технічних та організаційних рішень. щодо технічної альтернативи 2. Аналогічно до планованої діяльності за технічною альтернативною 1. щодо територіальної альтернативи 1.
Передбачається забезпечення виконання санітарно-гігієнічних норм та правил, охоронних, відновлювальних та захисних заходів.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядається.
8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
щодо технічної альтернативи 1.
Повітряне середовище: при будівництві – викиди забруднюючих речовин від роботи двигунів будівельного транспорту та під час проведення будівельних робіт; при експлуатації – викиди від процесу утримання птиці, дезінфекції приміщень, роботи котлів, дизель-генератора, процесу передзабійного утримання тварин, просіювання кісткового борошна, дроблення сировини, заміни фреону холодильного обладнання та ін. Водне середовище: при будівництві – в межах нормативних значень; при експлуатації – в межах нормативних значень. Вплив на рослинний і тваринний світ: при будівництві – в межах нормативних значень; планується благоустрій та озеленення території; при експлуатації – не передбачається. Вплив на клімат і мікроклімат: відсутній. Планована діяльність не впливає на інтенсивність падаючої сонячної радіації, на температуру, швидкість вітру, вологість, атмосферні інверсії, тривалість туманів та інші кліматичні характеристики. Вплив на техногенне середовище: при будівництві – не прогнозується; при експлуатації – не прогнозується, планована діяльність не спричиняє порушення навколишнього техногенного середовища за умов комплексного дотримання правил експлуатації транспортних засобів, складських приміщень, іншого обладнання. Ґрунти: при будівництві – вплив при проведенні будівельно-монтажних робіт; при експлуатації – вплив об’єкту на ґрунти в режимі експлуатації відсутній, оскільки передбачене тверде покриття місць потенційно можливого забруднення. Відкритий вигул птиці не передбачено. На території птахокомплексу, а також забійного та м’ясопереробного цехів обладнано спеціально відведені місця для тимчасового зберігання відходів. Акустичний вплив: при будівництві – шумове забруднення наявне під час проведення будівельних робіт; при експлуатації – шумове забруднення буде зумовлене роботою вентиляційних систем, дизель-генератора тощо. Соціальне середовище: при будівництві – в межах нормативних значень; при експлуатації – в межах нормативних значень.
щодо технічної альтернативи 2.
Аналогічно до планованої діяльності за технічною альтернативою 1.
щодо територіальної альтернативи 1.
Передбачені санітарно-гігієнічні, протипожежні, містобудівні та територіальні обмеження відповідно до чинного законодавства України.
щодо територіальної альтернативи 2.
Не розглядається.
9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”).
Перша категорія
19 Потужності для інтенсивного вирощування птиці Потужності для інтенсивного вирощування птиці (60 тисяч місць і більше), у тому числі бройлерів (85 тисяч місць і більше), свиней (3 тисячі місць для свиней понад 30 кілограмів або 900 місць для свиноматок);"
10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав).
Підстав немає
11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, передбачено відповідно до ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 29.05.2017р.
12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:
підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
проведення громадського обговорення планованої діяльності;
аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;
надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.
На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення.
13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.
14. Рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин.
(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)
що видається що видається Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації (Закон України "Про охорону атмосферного повітря"). Інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством, за умови що вони не передбачають встановлення (затвердження) змін у діяльності, затвердженій (схваленій) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження (згідно пункту 10 статті 9 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля»).
(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення)
15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35. , OVD@mepr.gov.ua, (044) 206-31-40, (044) 206-31-50, заступник директора департаменту – начальник відділу оцінки впливу на довкілля Департаменту екологічної оцінки, контролю та екологічних фінансів – Грицак Олена Анатоліївна.
(найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа)
{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 14.09.2020}