За переказами, Маруся Чурай народилася в 1625 (за іншими версіями — в 1628 або 1629) й жила у Полтаві. Вона була дочкою козацького сотника Гордія Чурая, який став одним із лідерів антипольського повстання Острянина та в 1638 році як бунтівник був спалений на багатті у Варшаві. Гордія вважали народним героєм, а до вдови та доньки ставилися з великою шаною.

Тож Маруся жила лише з матір'ю. Їх будинок у Полтаві нібито стояв на березі Ворскли, неподалік Хрестовоздвиженського монастиря, що зберігся досі.

Дівчина була надзвичайно музикальною і володіла рідкісної краси голосом. Вона імпровізувала як слова, так і мелодії до своїх пісень, які за короткий час заспівала вся Україна. Маруся вирізнялася неймовірною красою та мала багато залицяльників, серед них був молодий козак Іван Іскра. Але вона була закохана в іншого — Гриця Бобренка, сина хорунжого Полтавського полку, з яким таємно заручилася.

Незабаром, у 1648 році, Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Маруся чекала на нього 4 роки, проте коли Гриць повернувся до Полтави, він вже не звертав уваги на дівчину, бо покохав іншу, Ганнусю з заможної полтавської сім'ї.

Важко переживаючи зраду, Маруся Чурай вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми. Проте отруту випадково випив Гриць, коли прийшов на зустріч із Марусею.

Полтавський суд засудив дівчину до страти, але її амністували універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іван Іскра.

Текст універсалу: «В розумі ніхто не губить, кого щиро любить. Отже, і карати без розуму не доводиться, а тому наказую: зарахувати голову полтавського урядника Гордія Чурая, відрубану ворогами нашими, заради чудових пісень, що вона їх складала. Надалі ж без мого наказу смертних вироків не здійснювати. Марусю Чурай з-під варти звільнити».

Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але, повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у 28 років, не витримавши загибелі коханого. За іншими даними дівчина померла в 1652 році в Полтаві від сухот невдовзі після амністії або стала монашкою одного з українських монастирів.

Більше про це радимо дізнатись тут: https://www.youtube.com/watch?v=Is0enjeuWAg

Джерело: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти