8 квітня 1930 року на екрани вийшов фільм «Земля» — один із найвідоміших творів українського режисера Олександра Довженка. Стрічка стала завершальною частиною його кінематографічної трилогії та до сьогодні вважається шедевром світового рівня.
«Земля» — не просто кіно, це візуальна поезія, філософська притча про життя, смерть, землю й людину. Стрічка була німа, але промовистіше за будь-які слова розповідала про вічний цикл природи, про зіткнення старого світу селянських традицій із новою радянською добою.
Попри те, що вона була створена на замовлення держави для підтримки ідеї колективізації, Довженко зумів вийти за межі ідеологічного формату. Саме тому вже через дев’ять днів після прем’єри фільм зняли з показів. Офіційною причиною стали звинувачення у «натуралізмі» та «замаху на звичаї». Радянська критика таврувала стрічку за містицизм і формалізм, бо вона не відповідала соцреалістичним канонам.
Втім, «Земля» викликала захоплення у європейської кіноспільноти. Після прем’єри у Берліні про Довженка з’явилося майже півсотні публікацій. У Венеції італійські кінематографісти назвали його «Гомером кіно», підкреслюючи епічність і міфологічну глибину його твору.
Цей фільм справив потужний вплив на подальший розвиток поетичного кіно і став джерелом натхнення для таких режисерів, як Андрій Тарковський та Сергій Параджанов.
У 2015 році ЮНЕСКО визнала «Землю» одним із п’яти найвизначніших фільмів в історії світового кінематографа. І це не дивно — стрічка Довженка й досі сприймається як одкровення: про зв’язок людини з землею, про біль і красу життя, про вічність у найпростішому.
Джерело: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України