Сьогодні - Всесвітній день боротьби із зоонозами

Всесвітній день боротьби із зоонозними захворюваннями або Всесвітній день боротьби із зоонозами (World Zoonoses Day) — 6 липня у світі відзначають день боротьби із хворобами, які передаються від тварин до людей. Це день, котрий нагадує нам про тонку грань між світом людей і світом тварин — і як часто ця грань може стати пусковим моментом для глобальних викликів.

Історія виникнення події Всесвітній день боротьби із зоонозними захворюваннями: чому саме 6 липня?

Мабуть, найдраматичніший момент в історії цієї дати — 6 липня 1885 року, коли французький учений Луї Пастер уперше ввів щеплення проти сказу хлопчику на ім’я Джозеф Мейстер, укушеному скаженим собакою — та врятував йому життя. Цей день став переломним у боротьбі зі сказом і символізує початок боротьби з усіма антропозоозами — інфекціями, які переходять між тваринами і людьми.

Що таке зоонози?

Зоонози – інфекційні хвороби, спільні для тварин і людей. Організми тварин для збудників зоонозів є природним середовищем перебування, де збудники живуть, розмножуються і виділяються в зовнішнє середовище.

Деякі паразити тварин знаходять сприятливі умови в організмі людини, що може призвести до захворюваності і навіть смертності серед людей.

Необхідно відзначити, що часто захворювання в людей має важчий перебіг, ніж у тварин.

Кількість зоонозних нозоформ, від яких можуть постраждати люди, достатньо значна (чума, туляремія, сибірка, бруцельоз, лептоспіроз, сальмонельоз, хвороба Лайма тощо).

Зараження людини може відбутися при нападі інфікованих членистоногих, контактним, харчовим, водним шляхом або за допомогою аерозолів.

За даними Державної галузевої звітності в Україні щорічно реєструються поодинокі випадки зоонозних інфекцій серед людей. Залишається ризик зараження ними при відвідуванні інших країн, неблагополучних щодо зоонозів.

Лептоспіроз – небезпечне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Leptospira .

Без лікування лептоспіроз може призвести до ураження нирок, ураження печінки, менінгіту (запалення мембрани навколо головного і спинного мозку) чи навіть смерті.

Бактерія, що спричиняє лептоспіроз у людей, потрапляє у воду із сечею інфікованих тварин, найчастіше – гризунів.

Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах , при контакті із інфікованими тваринами . У тіло людини бактерія лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи чи рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот).

В Україні захворюваність на лептоспіроз сезонна і зростає навесні і влітку, коли люди більше часу проводять біля водойм. Ризики захворіти на лептоспіроз суттєво зменшуються, якщо ви уникаєте перебування у потенційно зараженій воді і контактів із інфікованими тваринами.

Туляремія – гостра інфекційна хвороба тварин і людини. Збудник туляремії — бактерія франсіселла (Francisella tularensis) або туляремійна паличка.

Патогенні мікроорганізми вражають насамперед лімфатичну систему і шкіру, селезінку; характеризується утворенням множинних гранулематозно-некротичних вогнищ у різних органах, лихоманкою і загальною інтоксикацією.

Основне джерело інфекції для людини — гризуни (ондатри, щури , миші, ховрахи, зайці ).

Досить часто заражаються мисливці, фермери, заготівельники хутра, м’ясники — після контакту із зараженими тваринами, під час оброблення туш.

Деякі види комах розповсюджують патогенні мікроорганізми через укуси тварин. Крім того, джерелом інфекції може бути вода, забруднена бактеріями. У виробничих умовах можливе зараження і через дихальну систему. Передавання туляремії від людини до людини малоймовірне.

Бруцельоз — інфекція, що передається від хворих тварин людині, з переважним ураженням опорно-рухового апарату, нервової та статевої систем організму. Бруцельоз поширений в усьому світі. Летальність для людей не перевищує 2–4%, але хвороба схильна до переходу в хронічну форму і може спричинити довготривалу втрату працездатності та інвалідність.

Головне джерело інфекції — велика і дрібна рогата худоба , а також свині . Інколи бруцели можуть уражати собак і кішок .Хвороба у тварин часто має прихований перебіг. Найчастіше бруцельоз виявляють у пастухів, фермерів, ветеринарів, працівників м’ясокомбінатів, підприємств із обробки шкури, вовни тощо. Пік захворюваності припадає на зиму, весну й літо.

Важливі заходи профілактики зоонозів:

• не вживати сире молоко та молокопродукти;
• споживати продукти лише відомого походження;
• споживати молоко, м’ясо лише після термічної обробки;
• не купувати молочні та м’ясні продукти на стихійних ринках,
• не користуватись водою з відкритих водойм для миття овочів, фруктів, рук;
• захищати харчові продукти та посуд від мух;
• старанно слідкувати за чистотою рук, дотримуватись чистоти в приміщеннях;
• проводити дератизаційні та дезінсекційні заходи;
• запобігати укусів кліщами та іншими комахами;
• забезпечувати профілактику та лікування домашніх та свійських тварин;
• робити профілактичні щеплення при перебуванні в ензоотичних районах або професійних груп з підвищеним ризиком зараження.

Джерело: Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб