11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок та дівчат у науці – свято, що покликане підкреслити внесок жінок у науку та надихнути нові покоління дослідниць. Це не лише день вшанування досягнень, а й нагадування про виклики, з якими стикалися та продовжують стикатися жінки в науковій сфері.
Історія виникнення свята
У 2015 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок та дівчат у науці. Це рішення стало відповіддю на глобальну проблему гендерної нерівності у науковій спільноті. Попри значний прогрес, жінки досі недостатньо представлені в багатьох наукових дисциплінах, особливо в галузях STEM (наука, технології, інженерія та математика).
Свято має на меті не лише привернути увагу до проблеми, а й сприяти рівним можливостям для жінок у науковій діяльності. Щороку у цей день проводяться численні заходи, такі як конференції, лекції, дискусії та освітні кампанії, спрямовані на популяризацію науки серед дівчат. До ініціативи приєднуються міжнародні організації, уряди, наукові установи та освітні заклади, підтримуючи жінок-дослідниць та заохочуючи їх до професійного розвитку.
Жінки залишили значний слід в історії науки. Їхні досягнення змінили світ, але часто вони отримували визнання значно пізніше, ніж чоловіки. Ось лише кілька із них:
Хоча ситуація з гендерною рівністю у науці значно покращилася за останній час, багато проблем залишаються актуальними:
Україна входить до числа країн із високим рівнем залучення жінок до наукових досліджень та розробок. За даними ЮНЕСКО станом на червень 2018 року, жінки складали 45% наукової спільноти в Україні, що дало країні 12-те місце серед європейських держав.
Для порівняння, у сусідній Білорусі частка жінок-науковців становила 39,6%, у Польщі – 37%. Лідером у Європі стала Латвія, де жінки займають 51%.