11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок та дівчат у науці

11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок та дівчат у науці – свято, що покликане підкреслити внесок жінок у науку та надихнути нові покоління дослідниць. Це не лише день вшанування досягнень, а й нагадування про виклики, з якими стикалися та продовжують стикатися жінки в науковій сфері.

Історія виникнення свята

У 2015 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка проголосила 11 лютого Міжнародним днем жінок та дівчат у науці. Це рішення стало відповіддю на глобальну проблему гендерної нерівності у науковій спільноті. Попри значний прогрес, жінки досі недостатньо представлені в багатьох наукових дисциплінах, особливо в галузях STEM (наука, технології, інженерія та математика).

Свято має на меті не лише привернути увагу до проблеми, а й сприяти рівним можливостям для жінок у науковій діяльності. Щороку у цей день проводяться численні заходи, такі як конференції, лекції, дискусії та освітні кампанії, спрямовані на популяризацію науки серед дівчат. До ініціативи приєднуються міжнародні організації, уряди, наукові установи та освітні заклади, підтримуючи жінок-дослідниць та заохочуючи їх до професійного розвитку.

Жінки залишили значний слід в історії науки. Їхні досягнення змінили світ, але часто вони отримували визнання значно пізніше, ніж чоловіки. Ось лише кілька із них:

• Марія Склодовська-Кюрі – перша жінка, що отримала Нобелівську премію і єдина, хто отримала її в двох різних галузях (фізиці та хімії). Її відкриття радіоактивності проклало шлях для сучасної медицини та ядерної фізики.
• Розалінд Франклін – жінка, чий внесок у розкриття структури ДНК довгий час залишався недооціненим. Саме її рентгенографічні знімки дозволили Вотсону та Кріку сформулювати знамениту подвійну спіраль ДНК.
• Ліза Майтнер – фізик-ядерник, яка відіграла ключову роль у відкритті ядерного поділу, але Нобелівську премію отримав її колега Отто Ган.
• Кетрін Джонсон – математик NASA, чиї розрахунки допомогли здійснити космічні польоти та висадку людини на Місяць.
• Герта Айртон – фізик і винахідниця, що зробила значний внесок у дослідження електричних дуг та хвильових процесів у рідинах.
• Барбара Маклінток – генетик, яка першою відкрила мобільні елементи ДНК (так звані “стрибаючі гени”), що значно вплинуло на розвиток сучасної генетики.
• Віра Рубін – астрономка, яка відкрила докази існування темної матерії у Всесвіті, що змінило розуміння космології.

Хоча ситуація з гендерною рівністю у науці значно покращилася за останній час, багато проблем залишаються актуальними:

• Низька представленість жінок у STEM. За даними ЮНЕСКО, жінки становлять лише 30% дослідників у світі.
• Стереотипи та соціальний тиск. Вважається, що технічні науки більше підходять чоловікам, а жінки часто стикаються зі скептицизмом щодо своїх здібностей.
• Менше фінансування та можливостей. Жінки отримують менше грантів і наукових посад, ніж їхні чоловічі колеги.
• Баланс між кар’єрою та сім’єю. У багатьох країнах жінки продовжують нести основний тягар домашніх обов’язків, що ускладнює кар’єрне зростання.

Україна входить до числа країн із високим рівнем залучення жінок до наукових досліджень та розробок. За даними ЮНЕСКО станом на червень 2018 року, жінки складали 45% наукової спільноти в Україні, що дало країні 12-те місце серед європейських держав.

Для порівняння, у сусідній Білорусі частка жінок-науковців становила 39,6%, у Польщі – 37%. Лідером у Європі стала Латвія, де жінки займають 51%.