Це свято встановлене, згідно з Указом Президента України від 23 серпня 2004 року, «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України».
У 2009 році було внесено зміни до цього Указу й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. Окрім офіційної церемонії чимало українців щорічно в цей день теж вивішують прапор України у вікні своєї квартири, на подвір`ї власного будинку чи на робочому місці.
Ця традиція не може не тішити, проте чи достатньо ми знаємо про наш державний стяг, що за останні кілька років став для більшості українців не просто одним із державних символів, а уособленням української ідентичності та незалежності.
Тож сьогодні ми півготували для вас 10 цікавих фактів про один з головних державних символів України, які ви могли не знати.
1. Затвердили наш прапор спочатку постановою Верховної Ради від 18 вересня 1991 року «Про прапор України», а потім синьо-жовтий стяг як держаний прапор офіційно було затверджено постановою Верховної Ради України "Про Державний прапор України" прийнятою 28 січня 1992 року.
"Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3".
2. Згідно з Конституцією України (стаття 20): “Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів". Постановою Верховної Ради України 1992 року «Про Державний прапор України» теж закріплено кольори синій і жовтий. Але які саме відтінки? Це вказано в ДСТУ 4512:2006 «Державний прапор України. Загальні технічні умови»: синій — 2935 С та жовтий — 012 С. У колірній моделі, як пояснюють експерти, це сапфіровий відтінок та відтінок шкільного автобуса.
3. Pantone присвятили Україні два кольори, які символізують свободу та дію. Відтінки прапора отримали назви: вільний синій (freedom blue) та енергійний/спонукаючий до дій жовтий (energising yellow).
4. Синій та жовтий колір поєднується на державних прапорах ще шести держав світу: Швеції, Казахстану, Барбадосу, Косово, Палау й Боснії та Герцоговини.
5. Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
6. Перші ж згадки про комбінацію синього і жовтого кольорів в офіційній символіці датовані 1256 роком. У них був виконаний герб Львова із зображенням жовтого лева на блакитному тлі, яке місту подарував князь Данило Галицький. Також золотий та синій кольори використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.
7. Офіційної відповіді, чому прапор України синьо-жовтий, немає. За однією версією, синій на прапорі символізує небо, а жовтий — колосся пшениці. За іншою, це символи двох головних стихій природи: води та вогню. З релігійного погляду, жовтий уособлює Творця, а блакитний — усе земне.
8. Головний прапор України, найбільший за розмірами, було встановлено у 2020 році на печерських пагорбах Києва. Його полотнище — 16 на 24 метри, вага – 32 тонни, а висота стійки (флагштока) — 90 метрів. Попри вторгнення ворога у 2022 році він майорів над столицею. Проте іноді полотно змінюють у звязку з несприятливими погодніми умовами.
9. На День прапора України до 25-ї річниці Незалежності було встановлено світовий рекорд зі створення найбільшого квіткового килиму у кьольорах прапору України.
23 серпня 2016 року було встановлено світовий рекорд Гіннеса - 13 тисяч 57 кв. м квіткового синьо-жовтого килиму. Також цей рекорд занесли ще і до Національного реєстру рекордів України. Рекорд було зафіксовано представниками Книги рекордів Гіннеса у Національному музеї народної архітектури та побуту України у Пироговому.
10. Під час захисту Донецького аеропорту воїни - "кіборги", попри постійні обстріли, знов і знов вивішували прапор над будівлями. Синьо-жовтий стяг увесь цей час майорів навіть над диспетчерською вежею, аж поки ворог її не знищив. Нині двічі на рік цей стяг із Донецького летовища підіймають над військовою частиною у Кропивницькому.
Джерело: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти