Карбованці, гривні чи дукати?

1 (13 за новим стилем) грудня 1917 року на засіданні уряду Української Центральної Ради – Генерального секретаріату – серед іншого обговорили запровадження «своїх» грошей. Питання потребувало якнайшвидшого вирішення. Обставини Української революції 1917–1921 років і становлення держави з усіма її атрибутами стосувалися і не зовсім революційної (на перший погляд) теми грошово-банківської системи.

Карбованці, гривні чи дукати?

Українські землі тривалий час складали частину загальноросійського політичного і господарського цілого. Відповідно, грошові знаки випускали в обіг у російській столиці Петербурзі, і там регулювали надходження грошової маси на місця. У другій половині 1917 року почалися проблеми з надходженням готівки з центру. Назрівав грошовий «голод», бракувало готівки для зарплат тощо. Це вимагало швидкого реагування, тому певною мірою вимушено розпочалася організація окремої від російського центру власної грошово-банківської системи. Справу доручили Генеральному секретарству фінансів, яке тоді очолював відомий вчений Михайло Туган-Барановський.

Отже, на згаданому засіданні Генерального секретаріату Михайлу Туган-Барановському доручили «реквізувати папір для друкування грошей і реквізувати друкарню Кульженка. Для експедиції грошей реквізувати помешкання лазарету проти типографії Кульженка на Пушкінській вул.» (нині вулиця Євгена Чикаленка, будинки не збереглися).

2 (14) грудня 1917 року тема власних грошей отримала продовження, у цій справі доповідав генеральний секретар внутрішніх справ Микола Ткаченко. У протоколі зазначили: «ухвалити форму українських державних кредитових білетів».

Вже 18 (31) грудня 1917 року Генеральний секретаріат розглянув законопроєкт про випуск «кредитових білетів Української Народної Республіки» і передав його на затвердження Центральній Раді. 19 грудня (1 січня 1918 року) ЦР це зробила, використовуючи формулювання: «нові гроші зватимуться «карбованцями». Кожен карбованець … поділяється на 200 шагів».

Проте вже через кілька днів генеральний секретар внутрішніх справ озвучив на засіданні уряду нову пропозицію: «встановити міру українських грошей – гривню, яка ділиться на 100 шагів». Але чомусь ухвалили «доручити генеральному секретарю Ткаченку обстоювати в Центральній раді назву основної міри українських грошей – “дукат”». Якби перемогла ця пропозиція, то були б запроваджені не карбованці чи гривні, а дукати.

Повний текст статті завідувача відділу історії України 14 – початку 20 століть Національного музею історії України Олександра Кучерука про те, як в УНР створювали власну грошову систему читайте на сайті музею: https://nmiu.org/posts/327

Джерело: Національний музей історії України