Про джаз та про Тараса Григровича

Незвичне поєднання, чи не так?

Але коли, якщо не сьогодні, у Міжнародний день джазу, провести місточок між видатним українським поетом і видом музичного мистецтва, що виник на межі XIX—XX століття в США серед пригнобленого, безправного афроамериканського населення, серед нащадків рабів, насильно вивезених зі своєї батьківщини.

Поділимось з вами однією цікавою знахідкою.

У 1980 році виконавці ансамблю «Водограй» з поезії Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя», яка була написана Кобзарем під час першого заслання в Орській фортеці, коли поет тужив за українською природою, зробили дуже гарну пісню.

До речі, в ті часи музиканти звертались до творчості Тараса Григоровича не часто, бо не про все, що він писав, можна було говорити відкрито під час панування радянської влади.

«Зоре моя вечірняя» у виконанні дніпровських музикантів – це вишуканий джаз-рок. А на його останніх хвилинах неочікувано проступають обриси Джима Моррісона.

Прослухати можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=JABTywltpyU