м. Кременець. Волинь.
Голодомори 1921-22; 1932-33; 1946-47р.р. були помстою російської комуністичної влади українській нації, а це на теперішіній час визнано злочином. Адже за даними різних істориків за три голодомори Україна втратила до 16,5 млн.своїх громадян.
Україна мала досвід національно-визвольних змагань в обороні своїх прав та Державності в час Центральної Ради так і Гетьманщини. Зламати українську Націю, означало зламати хребет українському селянству та її оборонцям.
В цей час селяни складали 70 відсотків українців.
Планування голодомору розпочалось заздалегідь. 29-12-1929 р. Сталін проголосив курс "Проти куркулів як класу"(Проти здібних, заможних господарів), А вже у травні 1930 р. розпочалось нищення української інтелігенції. До кінця 1932 р. було закрито 1 тис. церков. Знищивши провідну верству українства, - оточивши внутрішніми та прикордонними військами цілі села, райони почали плановий голодомор. Найстрашніший Голодомор був у 1932-33 р.р, де загинуло від 6,5 до 10 млн. жителів українців, та через магазини Торсінгу витиснули з голодуючих людей 66 тонн золота, 1439 тонн срібла, а були ще і діаманти й антикваріат. Про цей злочин ми постійно повинні згадувати, осмислити його та історію.
Голодомор своєю трагічністю дає нам свій політичний урок. Не може формально існувати та розвиватись Українська Нація, яка має навіть демократичний устрій, не маючи власної Національної Держави, "отої хати", про яку писав Т. Г. Шевченко, в якій " своя й правда, і сила, і воля".
Віддаймо шану усім замореним голодом. Поставмо свічечку за упокій їх душ. Вічна їм пам'ять.
На фото: Книга видана закордонними українцями про геноцид українців у 20 ст.
Автор Тексту Василь Олійник
