14 вересня – День пам’яті примусового виселення українців у 1944 – 1951 роках

Сьогодні вшановуємо пам’ять сотень тисяч українців, які були примусово виселені зі своїх історичних земель – Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини – у 1944 – 1951 роках.

Офіційно депортація українського населення почалася 9 вересня 1944 року як наслідок Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським комітетом національного визволення ,,Про евакуацію українського населення з території Польської Республіки і польських громадян з території УРСР” та Договору між срср і ПНР ,,Про обмін ділянками державних територій” від 15 лютого 1951 року. Примусово було переселено понад 700 тисяч українців-автохтонів, позбавивши їх домівок, майна, культурної та історичної спадщини. Це була наймасштабніша депортація українського етносу, що вважається найтяжчою формою політичних репресій і прирівнюється до етноциду.

Постановою Верховної Ради України від 8.11.2018 року № 8603 ,,Про відзначення на державному рівні 75-х роковин початку депортації автохтонних українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944–1951 рр.” для вшанування жертв примусової депортації з українських земель Верховна Рада України постановила: установити в Україні День пам’яті українців — жертв примусового виселення, який відзначати щороку у другу неділю вересня.

Цинічну практику примусового переміщення нині продовжує росія і на тимчасово окупованих територіях України. За офіційними даними, щонайменше 20 тисяч українських дітей були викрадені і незаконно вивезені до рф. Комісія ООН визнала воєнним злочином депортацію росією українських дітей.

Джерело: https://webportal.nrada.gov.ua/