80 років тому українське село Сагринь (сучасна ґміна Вербковичі, Грубешівського повіту Люблинського воєводства, Республіка Польща) було повністю спалене поляками. Це сталося 10 березня 1944 року.

За свідченнями джерел, під час знищення польськими військовими Сагрині було убито та закатовано від 800 до 1240 українців. Серед них більшість становили жінки та діти. Загиблі перед смертю зазнали знущань і тортур. Велика кількість жертв у Сагрині пояснюється тим, що у селі кожен день увечері збиралося багато людей із сусідніх сіл, щоб заночувати під захистом української поліції та місцевої самооборони, які дислокувалися в Сагрині. В селі було знищено церкву, парафіяльні будинки, понад 260 житлових будинків, молитовний будинок громади євангельських християн, сотні господарських будівель.

Виконавцями цього воєнного злочину були військові Армії Крайової (під командуванням Зенона Яхімки) та бойовики польського підпільного збройного формування Батальйонів Хлопських (під командуванням Станіслава Басая).

На початку 1944 року війська Червоної Армії вступили на колишні терени Польської держави, що активізувало дії польського підпілля на території Холмщини. Зокрема розпочинається операція «Буря», метою якої було опанувати ці території до приходу радянської влади та засвідчити її приналежність до Польщі. Разом з тим військові дії на території Холмщини мали б послабити потенційну територію, де міг би розвиватися у майбутньому український національний рух.

У рамках цих процесів, у березні 1944 року силами польського підпілля було проведено масштабну антиукраїнську операцію, що входить до історії під назвою «грубешівська революція» (від назви міста Грубешів). Метою цією акції було не поголовне винищення українців, а створення таких умов, за яких вони б якнайшвидше залишили ці терени. Для цього спалювалися цілі українські села, показово та жорстоко вбивалося місцеве населення. Ініціатором «грубешівської революції» був комендант Грубешівської Армії Крайової Мар’ян Голембйовський. Протягом 10-11 березня польські підрозділи атакували села Андріївка, Березів, Бересть, Верешин, Ласків, Маличі, Малків, Модринь, М’ягке, Ріплин, Сагринь, Стрижівець, Теребінець, Теребінь, Турковичі, Шиховичі, повністю або частково спаливши їх. Польський наступ не обмежився цими днями і тривав протягом кількох наступних тижнів. За даними джерел в ході цієї операції було вбито від 1500 до 2000 українців.

«Грубешівська революція» стоїть в одному ряду з іншими трагічними епізодами україно-польського протистояння 1939-1947 рр.

На фото: палаюча Сагринь та бійці Армії Крайової під час знищення українського села Сагринь 10 березня 1944 року.

Детальніше у статті Віталія Баки: https://uinp.gov.ua/.../spalene-selo-sagryn-80-rokiv-vid...

Джерело: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/