Кременеччина в скорботі: громада району провела в останню путь Героя російсько-української війни, який віддав своє життя за свободу та незалежність країни – солдата Кірчика Максима Володимировича, 1990 року народження, жителя м. Дубна Дубенської міської територіальної громади Рівненської області.

Стрілець другого стрілецького відділення першого взводу третьої роти військової частини А7375 загинув 13 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання в жорстоких боях біля населеного пункту Залізнянське Бахмутського району Донецької області.

,,…Максим був справжнім патріотом своєї країни. Не маючи військового досвіду, без вагань він став на захист рідної землі за покликом серця. З першого дня в складі 204-го батальйону територіальної оборони захищав місто Київ. Далі звільняв від залишків російської нечисті місто Ірпінь, потім Чернігівщина, Миколаївщина, брав участь у бойових діях по звільненню Херсона. Далі - втримання кордону з Бєлгородською областю. А в останні тижні він з побратимами підсилили стримання навали на Бахмутському напрямку. Він беріг своїх рідних, ні на що не скаржився і ніколи не говорив про свою участь у важких боях.

Патріотизм зашито в Максимові генетичним кодом

Ще Прадід Кірчик Іван Яремович, був командиром розвідки в часи першої світової війни. Став повним Горгієвським Кавалером, нагороджений двома срібними та двома золотими Георгієвськими хрестами .

Дід Максима - Кірчик Василь Іванович з 18-ти років був членом ОУН, далі УПА та за свою націоналістичну проукраїнську позицію переслідувався Сталінським режимом та був політв’язнем у Сибірських концлагерах понад 12 років. Діди- прадіди передали йому любов до України і патріотизм.

Максим був неординарною особистістю, його цікавило все, що пов’язане з українською культурою.

Був час, коли Максим за покликом серця взяв бандуру і за кілька тижнів навчився кобзарських пісень, грі на сопілці та гармоніці.

Опанував гончарську справу, декілька років працював в музеї мистецтва Пирогова в місті Києві.

Цікавився різними видами спорту, більярд, гребля, бодібілдинг, та багато інших захоплень.

Незадовго до повномасштабної війни Максим створив власну сім’ю, будував великі плани, та війна стала перепоною на шляху до здійснення усіх мрій.

Він дуже любив життя, був життєрадісним, позитивним та завжди усміхненим, дуже щирою людиною…”

Мешканці району, представники органів місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадськості, командування, військовослужбовці та бойові побратими прийшли провести воїна в останню путь і спільно із духовенством помолитися за упокій його душі.

Поховали бійця на цвинтарі ,,Калинівка” м.Кременця.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Героїв.

Вічна пам'ять, шана і слава захиснику України!