Спецпогашення унікальної поштової марки «Михайло та Розалія Бандери», присвяченої дідусеві, бабусі та родині провідника ОУН Степана Бандери відбулося у Культурному центрі Єловицьких у Ланівцях.

Спеціальним календарним штемпелем відділення зв’язку м. Ланівці АТ «УКРПОШТА» Тернопільського регіону, здійснили:

- Олег Сиротюк, керуючий справами виконавчого апарату Тернопільської обласної ради;

- Роман Казновецький, Лановецькій міський голова;

- Дмитро Харчук, волонтер, ветеран АТО та російсько-української війни, голова громадської організацї «Рух ветеранів Лановеччини», член правління Ради ветеранів Тернопільської області, представник Тернопільської області у ВГС "Рух ветеранів України" та староста Буглівського старостинського округу, Лановецької ТГ;

- Олег Копійковський, волонтер, ветеран російсько-української війни, ренгенлаборант комунального некомерційного підприємства «Лановецька міська лікарня»;

- Тетяна Філюк, методистка Культурного центру Єловацьких;

- Юлія Бурак, вчителька Лановецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2, волонтерка;

- Павло Охримчук, заступник начальника відділення зв’язку м. Ланівці АТ «УКРПОШТА» Тернопільського регіону;

- Василь Дідух, заступник голови Тернопільської обласної спілки філателістів ім. І. Чернявського Асоціації філателістів України, просвітянин.

«Рід Бандерів походить з передмістя Лани, що на околиці Стрия на Львівщині, – акцентував Олег Сиротюк:

– Тут жили Гринь Бандера і його дружина Теодозія-Євдокія з роду Дибів, прапрадідусь і прапрабабуся Степана Бандери по батьковій лінії. У них було шестеро дітей. Іван – прадідусь Провідника ОУН. Він одружився з Юстиною з роду Холошників. У подружжя народилося семеро дітей. Серед них – Михайло, дід Степана Бандери. Спільно з Євфросинією-Розалією Білецькою у них також було семеро дітей. Найстарший – Андрій, батько Степана Бандери. Михайло дякував у церкві Благовіщення Пресвятої Діви Марії на Ланах. Троє дітей подружжя, Марія, Іван та Юліанна, померли ще немовлятами».

Климентина вивчилася на вчительку. Вийшла заміж за отця-катехита, а згодом пароха церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Стрию, Миколу Ліщинського. У подружжя народилися п’ятеро дітей: Ірина та Зеновій загинули в УПА, Богдан пропав безвісти, Дарія і Марія емігрували в США. о. Миколу НКВД заарештувало 31 травня 1945-го. Через кілька днів – і його дружину Климентину. Обох засудили до 10 років виправно-трудових таборів.

о. Микола, за однією з версій, загинув дорогою до Сибіру, тіло його викинули з вагона. Климентина, відбувши ув’язнення, повернулась додому в 1958-му. Померла в 1980-му. Похована у Стрию.

Софія вийшла заміж за стрийського господаря Михайла Чабана. Мали сина й доньку, які померли в ранньому віці. Подружжя було заарештоване та вислане до Киргизії в 1940-му. Після повернення із заслання проживали у Львові. Поховані у Стрию.

Йосиф чи, як його кликали, Осип Бандера ще гімназистом вступив до Легіону УСС, де обіймав командні пости в окремій Пластунській сотні. Брав участь у боях біля сіл Попелі, Сілець, над річкою Золота Липа, на горі Лисоні. 30 вересня 1916-го потрапив у російський полон. У квітні 1917-го повернувся до України. Влітку 1918-го підвищений до ступеня хорунжого, рушив з кошем УСС на Херсонщину. Під час українсько-польської війни служив у четвертій Золочівській бригаді УГА. Отримав поранення. У 1925-му закінчив Віденський університет, за фахом – інженер. Одружився з Марією Антонович, дочкою о. Володимира, пароха Ягольниці, що біля Чорткова. Працював у Стрию. У червні 1942-го заарештований гестапо, за браком доказів звільнений. Влітку 1944-го разом з дружиною і дітьми Іриною, Ярославом та Володимиром, емігрували до США. Помер 7 листопада 1981-го в Гартфорді.

«Михайло та Розалія Бандери» – десята марка, випущена АТ «Укрпошта» за проєктом «Власна марка» в межах оголошеного обласною радою на Тернопільщині Року родини Степана Бандери. Світ уже побачили марки «Степан Бандера», «Василь Бандера», «Володимира Бандера-Давидюк», «Богдан Бандера», «Мирослава Бандера», «Марта-Марія Бандера», «Олександр Бандера», «Сім’я Бандери», «Ярослава Бандера».

Тираж марки – лімітований, усього 84 штуки. На марці – портрети дідуся та бабусі Провідника ОУН Степана Бандери – Михайла та Розалії Бандери, а також роки їх життя.

До марки випущено художній конверт та значок «Рік родини Степана Бандери. Михайло та Розалія Бандери». Випуск здійснено за сприяння депутатів Тернопільської обласної ради Олега Сиротюка та Михайла Тимошика.

На художньому конверті – колаж з рідкісних світлин рідних Степана Бандери, що зберігаються в архіві Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці в Стрию на Львівщині.

Зі зворотного боку конверта – погруддя Степана Бандери, встановлене у Підволочиську в 2006-му, скульптор – невідомий, а також короткі біографії прадідів, стрийка та тіток Степана Бандери.

В оформленні конверта також використано екслібрис заслуженого художника України Ярослава Стецька.

На значкові – фото Михайла та Розалій Бандер на фоні червоно-чорного прапора, а також місце здійснення спецпогашення марки.

Погасивши марки й конверти, присутні помандрували долями членів родини Сінкевич та Харчук із села Борщівка, Борсуківської ТГ (кол. Лановецький р-н.), воїнів ОУН-УПА, які своєї життя присвятили боротьбі за Україну.

Юлія Бурак, вчителька Лановецького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2, презентувала присутнім свою працю важку боротьбу і жінок і чоловіків в ті страшні 40-50-ті роки та гени, які передаються із покоління в покоління, де вже внуки легендарних "бандерівців" добивають москальню на своїй Богом даній землі!

Відтак відбулася презентація документальної стрічки «Лицар обов’язку і чину. Михайло Галущинський», створеної ТO КП «Фірма «КінoДністер».

Представив короткометражку режисер Михайло Урбанський.

Тож, пам'ятаймо свою історію, пам'ятаймо своїх Героїв, які і тоді і зараз несли на своїх плечах весь тягар боротьби з московською сволотою, кров'ю виборюючи святу Українську Самостійну Соборну Державу!

Слава Україні!

Джерело: Лановецька міська публічна бібліотека