Життя та здоров’я людини тісно пов’язані з навколишнім середовищем, де одним із найважливіших компонентів є вода. Значна частина населення Тернопільської області споживає воду з колодязів та каптажів, яка легко забруднюється весняними паводками, дощами, таненням снігу, ґрунтовими та стічними водами, агрохімікати, тощо.Колодязна вода, що використовується для господарсько-питних потреб, повинна бути епідемічно-безпечною (не містити бактеріального забруднення), не шкідливою за хімічним складом та приємною за органолептичними (смаковими) властивостями.

 Під час влаштування колодязів необхідно дотримуватись вимог, які регламентовані ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» :

- Ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку (дощових і талих вод) таким чином, щоб наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.

- Для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя.

- Влаштування стінок колодязя проводити переважно монолітним залізобетоном, бетонними або залізобетонними кільцями, а за їх відсутності - керамікою, цеглою, каменем або деревом. Стінки колодязя повинні бути щільними, без шпарин. Каміння для влаштування стінок колодязя повинно бути з міцних стійких порід та укладатись на цементний розчин;

- Підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр для кращого його розкриття та збільшення шару води. При слабкому водоносному потоці необхідно розширити зруб колодязя у нижній частині.

- У разі влаштування колодязя в галькових ґрунтах або у скельних породах, що обвалюються, дно колодязя не закріплюють, а у стінках водоприймальної частини передбачаються створи діаметром 15-30 мм, розташовані у шахматному порядку через 0,2-0,3 м (дірчатий фільтр) для надходження води в колодязь.

- У разі влаштування колодязя у піщаних ґрунтах на його дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр (із декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію з укладанням у нижній частині фільтра дрібних фракцій 0,1-1,0 мм, у верхній - великих 2-10 мм, при цьому товщина кожного шару 0,1-0,15 м, загальна товщина - 0,4-0,5 м) або фільтр з пінобетону, а в стінках водоприймальної частини колодязя також влаштовують фільтри з пінобетону. У разі влаштування колодязя у відкритих котловинах на дні колодязя влаштовують гравійні фільтри.

- Для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної.

- Для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси, зливна труба якого повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування. Біля колодязя влаштовують підставку для відер, навколо споруди огорожу (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежку із твердим покриттям (від воріт до колодязя).

При виборі місця розташування колодязя слід враховувати те, що він має бути розташований на незабрудненій та захищеній місцевості, яка знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше ніж 20 м ( індивідуальний ) або 50 м ( громадський ) від вбиралень, вигрібних ям. Влаштовувати колодязі у місцях, що затоплюються повінню, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених, а також на проїзній частині вулиць – забороняється.

Дезінфекцію колодязів необхідно проводити за епідемічними показаннями, а саме: при встановленні мікробіологічного забруднення води, при виникненні надзвичайних ситуацій (повеней, затопленні територій, в результаті сильних злив), а також з профілактичною метою.

У випадку отримання власником колодязя незадовільних результатів лабораторного дослідження води по санітарно-хімічних або мікробіологічних показниках необхідно відкачати воду та провести санацію : очистку, промивку і дезінфекцію та повторний лабораторний контроль. Знезараження води у колодязях проводиться дезінфекційними засобами, які дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я України і які внесено у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів.

Для безпечного споживання питної води рекомендуємо проводити своєчасне очищення та дезінфекцію колодязів, утримувати їх у належному санітарно - технічному стані і залишайтеся впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте.

Начальник відділу державного нагляду

за дотримання санітарного законодавства

Кременецького районного управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Тернопільській області Людмила СЛОБОДЯНЮК