Верховною Радою України18.07.2022 р. ухвалено Закон України №2421-IX ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом", яким закріплено у КЗпП України нову форму трудового договору - Трудовий договір з нефіксованим робочим часом (далі – Договір). Відповідно до ст. 21-1 КЗпП України , особливістю такого Договору є те, що його умовами не встановлюється конкретний час, протягом якого працівником має бути виконана робота, а сам обов’язок працівника її виконувати виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею. В той час як відповідно до звичайного трудового договору роботодавець повинен забезпечувати роботою працівника на постійній основі, а останній в свою чергу повинен виконувати дану ділянку роботи на своєму робочому місці відповідно до встановленого графіку .

Договір повинен включати :

• спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи;

• спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;

• інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні)

• розмір оплати праці за залучення до роботи поза межами базових днів або годин ;

• додаткові підстави для припинення Договору (за необхідності).

До уваги роботодавця !

• кількість укладених таких Договорів не може перевищувати 10% від загальної кількості трудових договорів ;

• роботодавець, у якого працює менше ніж 10 працівників, може укласти лише один Договір ;

• збороняється вимагати від працівника за таким Договором працювати більше 40 годин та більше 6-ти днів на тиждень;

• мінімальна тривалість робочого часу протягом календарного місяця становить 32 години, навіть якщо відпрацьовано менше, оплата повинна здійснюватись як за 32 ;

• роботодавець має право притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності за відмову виконувати роботу у базові дні та години (виключення: хвороба, виконанням державних або громадських обов’язків).

Щодо працівника то він має право :

• відмовитись від виконання роботи поза межами базових днів та годин або якщо йому було повідомлено про наявність роботи із порушенням мінімальних строків

• після 12 місяців працівник звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору. Роботодавець протягом 15 к.д. повинен або укласти відповідний трудовий договір або надати письмове пояснення про причини відмови (через 90 к.д. після відмови, працівник може звернутись повторно).

Кількість Договорів , що може укласти фізична особа з різними роботодавцями не обмежена.