Українська архітектура має глибоке коріння та здобула світове визнання

1 липня в Україні відзначають День архітектури — професійне свято архітекторів, проєктувальників, містобудівників і реставраторів.

Його запроваджено указом Президента у 1995 році на знак визнання важливої ролі архітектурної спадщини та сучасного містобудування у формуванні культурного середовища й національної ідентичності.

Українська архітектура має глибоке історичне коріння та здобула світове визнання. Серед її творців: Іван Григорович-Барський (XVIII ст.) — майстер українського бароко, автор Микільської брами, Покровської церкви, Флорівського монастиря; Владислав Городецький (кінець XIX — початок XX ст.) — архітектор, представник київського модерну, творець Будинку з химерами, костелу Святого Миколая, Національного художнього музею; Опанас Сластіон — архітектор, етнограф і художник, автор низки проєктів шкіл у стилі українського модерну; Павло Альошин — представник неокласицизму, проєктував будівлю Національної академії наук, Будинок вчених у Києві; Йосип Каракіс — архітектор радянської доби, автор десятків житлових, навчальних і культурних споруд у Києві та інших містах; Зоя Бродська — одна з провідних архітекторок ХХ століття, брала участь у створенні інтер’єрів станцій Київського метрополітену.

Проте з 2022 року цей день набув іще одного змісту — він став і днем скорботи за втраченими архітектурними скарбами, зруйнованими внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Війна, розв’язана рф, стала безпрецедентним викликом для української культурної та архітектурної спадщини. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, станом на червень 2025 року в Україні задокументовано понад 1200 об’єктів культурної спадщини, що зазнали пошкоджень або були знищені внаслідок бойових дій. Серед них — десятки пам’яток архітектури національного та місцевого значення, церкви, синагоги, театри, музеї, адміністративні споруди та житлова забудова. Найболючіші втрати — в Харкові, Маріуполі, Ізюмі, Лисичанську, Чернігові. У Харкові дуже постраждала будівля Держпрому — унікальний зразок конструктивізму. Руйнувань зазнав історичний центр міста. У Маріуполі повністю знищено Драматичний театр, де загинули сотні мирних мешканців. У Чернігові від обстрілів постраждали Єлецький монастир, Катерининська церква, колегіум XVII століття. У Києві у 2022 році пошкоджено низку історичних будівель у центрі столиці, зокрема Художній музей Ханенків.

ЮНЕСКО та міжнародні правозахисні організації визнають, що удари по культурній спадщині є системним явищем. Ідеться про свідоме знищення української ідентичності, його мета — стерти історичну пам’ять і архітектурне обличчя міст. Показовими є обстріли Свято-Успенської Святогірської лаври, дерев’яних церков Чернігівщини, старовинних вілл Луганщини — унікальних, немілітаризованих об’єктів культури.

Попри війну українські архітектори, реставратори та містобудівники вже сьогодні працюють над документацією руйнувань, 3D-моделюванням втрачених споруд, підготовкою до відновлення. Ініціативи ReUkraine, Save Ukrainian Heritage, підтримка ICOMOS, ALIPH, ЮНЕСКО — усе це формує основу майбутнього архітектурного відродження.

День архітектури України сьогодні — не лише професійне свято, а день вшанування творчості, пам’яті й національної стійкості.

Джерело: Голос України