Повернення до покинутого дому — це мрія мільйонів українців, але сьогодні воно пов'язане зі смертельними ризиками, тому уряд та військові адміністрації закликають громадян утриматися від самовільних поїздок у небезпечні зони.
Відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року, публікуємо офіційне роз'яснення про безпековий стан, загрози бойових дій та критичні наслідки спроб повернутися на тимчасово окуповані території (ТОТ).
1. Території активних бойових дій та деокуповані зони: безпековий стан
Навіть якщо безпосередні штурми чи вуличні бої у вашому населеному пункті припинилися, небезпека нікуди не зникла. Самочинне повернення до залишених осель у прифронтових або щойно звільнених районах загрожує життю через такі чинники:
Тотальне мінування та ВНП: Росіяни залишають по собі тисячі вибухонебезпечних предметів (ВНП). Замінованими можуть бути дороги, подвір'я, підвали, а пастки й розтяжки окупанти часто маскують під звичайні побутові речі, поштові скриньки чи дитячі іграшки.
Постійний ризик обстрілів: Безпекова ситуація динамічна. Райони, де тимчасово панує тиша, залишаються у зоні досяжності артилерії, КАБів та ворожих дронів-камікадзе.
Зруйнована інфраструктура: У покинутих населених пунктах часто повністю відсутні вода, світло, газ та зв'язок. Житловий фонд та соціальні об'єкти (лікарні, аптеки, магазини) зазвичай знищені, що робить виживання там неможливим.
Головне правило безпеки: Повертатися до покинутого житла дозволено виключно після офіційного повідомлення органів місцевої влади та військових адміністрацій, які підтверджують завершення стабілізаційних заходів та повне обстеження вашого будинку ДСНС.
2. Ризики повернення на тимчасово окуповані території (ТОТ)
Спроби перетнути лінію фронту або потрапити на ТОТ в об'їзд через треті країни несуть пряму загрозу свободі та життю громадян. Опиняючись там, людина повністю втрачає захист українських законів і правоохоронних органів.
Ключові загрози окупаційного режиму:
Жорстка фільтрація та репресії: На в'їзді та блокпостах окупанти проводять детальні допити, обшуки, перевіряють гаджети й соціальні мережі. Найменша підозра у проукраїнських поглядах чи зв'язках із військовими веде до ув'язнення в «підвалах», катувань або безвісного зникнення.
Примусова мобілізація та паспортизація: Чоловіки, які повертаються на ТОТ, одразу потрапляють під ризик примусового призову до лав армії агресора. Окупаційна влада створює нестерпні умови, змушуючи отримувати паспорти РФ, а незгодних піддають депортації та насильству.
«Націоналізація» майна: Масштабні кампанії з виявлення так званого «безхазяйного житла» є пасткою. Росіяни відбирають квартири вимушених переселенців і передають їх своїм структурам чи стороннім особам. Спроба приїхати та «врятувати» майно на місці юридично нічого не вирішує, але створює смертельний ризик для власника.
Неможливість евакуації: Якщо ситуація погіршиться, виїхати назад на підконтрольну Україні територію буде майже неможливо — люди стають заручниками в ізоляції.
Що робити внутрішньо переміщеним особам?
Держава закликає шукати альтернативи та не ризикувати найціннішим — життям. Повернення додому стане можливим лише після повної деокупації, завершення роботи саперів та відновлення критичної інфраструктури.
Якщо ви втратили доступ до житла, ви можете зафіксувати цей факт і подати заяву на компенсацію через Портал Дія.
З питань правової допомоги, оформлення виплат ВПО або пошуку тимчасового прихистку звертайтеся до органів місцевого самоврядування у вашому поточному безпечному регіоні.