«Ваша доля – то сцена»: композитор Петро Ніщинський - Марії Садовській

«Ваша доля – то сцена. Таким голосом рідко кого наділяє природа!» казав їй композитор Петро Ніщинський.

«Передати характер її співу неможливо: в ньому відбивався весь нарід, його поезія, його почуття», – говорив про неї Панас Саксаганський.

Марія Садовська-Барілотті — українська співачка і драматична акторка. Сестра Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського й Панаса Саксаганського.

Вона вийшла на сцену у 1876 році у складі трупи під керівництвом Марка Кропивницького. У ній вона грала майже три роки. Молоду талановиту акторку одразу помітили, про неї писали газети.

З 1883 року грала в трупах М. Кропивницького, далі М. Старицького, М. Садовського, П. Саксаганського.

За 12 років сценічної діяльності Марія Садовська виступила майже в усіх жіночих оперних партіях: Кулина («Чорноморці» М. Старицького), Панночка («Утоплена» М. Лисенка), Наталка («Наталка-Полтавка» І. Котляревського), Олена, Текля, Оришка («Глитай або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Пошились у дурні» М. Кропивницького), Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Харитина («Наймичка» І. Карпенко-Карого).

Вона увійшла в історію українського театру як одна з перших і найблискучіших виконавиць вокальних партій в операх і оперетах, що ставились на українських сценах у 70-80 роках XIX століття. Однією з найсильніших ролей Садовської-Барілотті була роль Софії в драмі «Безталанна».

Дізнатись більше про неї радимо з відео: https://www.youtube.com/watch?v=FaRgKR7mEto

Джерело: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти