Сьогодні у
#Кременці відбулася особлива й надзвичайно зворушлива подія — відкриття Алеї Надії. Це не просто місце пам’яті. Це місце віри. Віри в повернення. Віри в те, що кожен, хто сьогодні перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти, одного дня переступить поріг рідного дому, обійме рідних і знову буде поруч із тими, хто чекає.
Тут — обличчя наших Захисників, наших земляків, синів і дочок України. Тих, кого щодня виглядають матері, за кого моляться дружини, кого згадують діти перед сном і чиє повернення залишається найбільшою мрією для кожної родини.
Захід розпочався ходою пам’яті. Керівники району, серед яких і начальник Кременецької районної військової адміністрації Віталій Кудлак та міський голова Андрій Смаглюк. Учасники віддали шану полеглим Героям, схиливши голови біля Алеї загиблих захисників України перед тими, хто віддав найдорожче — власне життя за нашу державу.
Державний Прапор України та Прапор Надії підняли українські Захисники, які повернулися з російського полону, — Михайло Торчинюк та Василь Ніколюк. Їхня присутність, а також воїна, що повернувся додому раніше - Віталія Войцехівського - стала живим свідченням того, що надія має силу, а повернення додому — можливе.
Священнослужителі Православної церкви України освятили Алею Надії. Було вручено відзнаки захисникам, які повернулися з полону.
Особливо хвилюючими стали миті, коли звучали імена тих, чиї світлини розміщені на Алеї. До мікрофона виходили рідні — матері, дружини, сестри, діти. Вони розповідали про найдорожчих людей, яких продовжують чекати й любити.
І в цей день усі присутні єдналися в одному проханні й одній молитві: нехай кожен, чиє фото сьогодні розміщене на Алеї Надії, повернеться додому. Так само, як сьогодні повернулися додому й змогли зняти свої портрети з Алеї Михайло Торчинюк та Василь Ніколюк.
Нехай Алея Надії стане символом незламної віри, сили любові та очікування, яке неодмінно завершиться щасливою зустріччю. Бо кожен наш захисник має повернутися додому.





