У квітні 1944 року на території західноукраїнських регіонів фронт стабілізувався на декілька місяців, суттєво ускладнивши діяльність з’єднань УПА та підпілля ОУН, які опинилися в безпосередньому тилу двох протиборчих армій. Проте, незважаючи на всі складнощі, командування УПА й політичне керівництво ОУН доволі оптимістично дивилися на перспективи розгортання повстанського руху в тилу Червоної армії та на потенційний успіх української національної революції. Найближче завдання командування УПА полягало в організації низки рейдів повстанських з’єднань, частин і підрозділів у лісові масиви Житомирщини, Київщини, Хмельниччини, Подніпров’я, Чернігівщини та Сумщини.

Виконуючи задум воєнно-політичного керівництва визвольного руху, на початку квітня 1944 року командування УПА-Південь віддало наказ своїм з’єднанням концентруватися в лісових масивах на південному сході Рівненщини та півночі Тернопільщини, для того, аби розпочати великий рейд у напрямку сучасної Хмельницької, Вінницької та Черкаської областей.

24 квітня найзапекліші бої (з використанням авіації, танків і артилерії) розгорілися поблизу с. Гурби, де бійці внутрішніх військ намагалися прорвати оборону і витіснити повстанців на відкритий простір.

Детальніше про бій під Гурбами читайте на нашому сайті: https://milhistory.zsu.gov.ua/.../hurby-1944-do-80...

Джерело: Центр досліджень воєнної історії ЗСУ