Лептоспіроз – небезпечна зоонозна (спільна для тварин та людей) інфекційна хвороба, спричинена збудником-бактерією Leptospira. Лептоспіри потрапляють у навколишнє середовище із сечею хворих тварин, або носіїв інфекції. Щури і мишоподібні гризуни можуть заражати також харчові продукти. Людина заражається лептоспірозом при купанні в дрібних водоймах, ставках, озерах, під час рибної ловлі, під час догляду за хворими тваринами чи розбиранні їх туш, через недотримання правил особистої гігієни. Джерелом інфекції є велика рогата худоба, кози, вівці, коні, собаки, хутрові звірі, найбільшим резервуаром лептоспірозу в природі є гризуни (пацюки, миші, полівки, ондатри тощо).
В Україні захворюваність на лептоспіроз сезонна і зростає навесні і влітку, коли люди більше часу проводять біля водойм.
Перші ознаки захворювання у людей. Від моменту потрапляння збудників в організм людини до початку захворювання проходить у середньому від 6-8 до 14 днів. Хвороба починається раптово з ознобу та загальної слабкості. Температура підвищується до 39-40°, з’являються нудота, блювота, головний біль, біль у всьому тілі. Характерною ознакою захворювання є біль у литкових м’язах. Іноді хворі не можуть не тільки ходити, але й триматися на ногах. Спостерігається жовтяниця склер, висип на шкірі, крововиливи в сітківку ока, внутрішні органи. Без своєчасного лікування захворювання лептоспірозом може призвести до тяжких наслідків (ураження нирок, печінки і т. д.) чи до смерті. Хворому на лептоспіроз необхідна своєчасна госпіталізація.
Лептоспіроз у тварин зазвичай перебігає без клінічних ознак та в дуже легкій формі, тому хворі тварини не гинуть, але залишаються носіями інфекції. Тварини-лептоспіроносії залишаються клінічно здоровими та виділяють збудника у навколишнє середовище, створюючи вогнища інфекції. Свійські тварини можуть виділяти збудника із сечею від декількох місяців до декількох років, а дикі гризуни виділяють лептоспіри із сечею все життя.
Лептоспіри стійкі до дії низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), тривало виживають у воді, однак дуже чутливі до висушування, сонячного проміння, високої температури, кислот, препаратів хлору.
Лікування лептоспірозу комплексне, з обов’язковим призначенням специфічних антибіотиків.

З профілактичною метою необхідно систематично проводити дератизаційні заходи, не допускати до джерел водопостачання і продуктів харчування гризунів; не вживати воду з відкритих водойомів; проводити комплекс ветеринарно-санітарних робіт. Важливим заходом специфічної профілактики лептоспірозу являється вакцинація, яка проводиться згідно з чинними настановами по застосуванню вакцин з тими серотипами і сероварами, які виявлені при діагностиці тварин.

Отже, уберегти свійських тварин та своїх домашніх улюбленців від лептоспірозу можна, вакцинуючи їх, а також своєчасна боротьба з пацюками та мишами є запорукою вашого здоров’я та здоров’я тварин у вашому господарстві.