Конфлікт інтересів є складником корупції, а також більшості корупційних, у тому числі кримінальних, правопорушень.

Зважаючи на наведені у статті 1 Закону визначення, конфлікт інтересів – це ситуація, при якій посадова особа, виконуючи свої обов’язки має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов’язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння але здатний до нього призвести. Залежно від співвідношення у особи службових (представницьких повноважень) та приватного інтересу виникає потенційний чи реальний конфлікт інтересів.

Працівники, які перебувають на посадах державної служби, є суб'єктами на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

За змістом п.п. «в» п. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 Закону на державних службовців поширюються вимоги щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, а також щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Частина 1 ст. 27 Закону визначає, що особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близькими особами.

Державні службовці, відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі — Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Згідно з положенням Закону України «Про запобігання корупції»:

Потенційний конфлікт інтересів — це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Державні службовці, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджувальних це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

Головне управління 

Пенсійного фонду України

в Тернопільській області

27.04.2023