Згідно з частиною другою ст. 3 Кодексу законів про працю України особливості праці членів кооперативів та їх об’єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами.

Статтею 1 Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями (далі – Закон №973) встановлено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи – статуту, для господарства без статусу юридичної особи – договору (декларації) про створення фермерського господарства).

Відповідно до ст.ст. 1 та 3 Закону №973 фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім’ї, відповідно до закону. При створенні фермерського господарства одним із членів сім’ї інші члени сім’ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.

Трудові відносини у фермерському господарстві регулюються ст. 27 Закону №973.

Так, частиною першою ст. 27 Закону № 973 передбачено, що трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються установчим документом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю (частина друга ст. 27 Закону №973).

Облік трудової діяльності у фермерському господарстві ведеться відповідно до законодавства України про працю (частина четверта ст. 27 Закону №973).

Згідно з Методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затвердженими наказом Мінагропрому України від 02.07.2001 №189, одержаний господарством дохід визначається за видами діяльності та в цілому по господарству. Він зменшується на суму витрат за рахунок прибутку. Визначений дохід розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, у тому числі від розподілу прибутку, що нараховуються фермерським господарством його членам, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Отже, дохід члена фермерського господарства, отриманий за рахунок розподілу чистого прибутку такого господарства, повинен включатися до його місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковуватися з урахуванням п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Крім того, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом протягом звітного періоду (п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773), доходи членів фермерських господарств, отримані за рахунок розподілу чистого прибутку таких господарств, відображаються за «127» ознакою доходу.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Людмила КОБЕЛЬ

Погоджено:

Наталія СОРОКА