Дуже часто у споживачів виникає питання щодо маркування харчових продуктів. В умовах сьогодення вимоги щодо маркування харчових продуктів викладені в Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та Законі України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» ( далі – Закон), який є ще одним кроком на шляху гармонізації українського харчового законодавства з європейським. Головна мета цих документів – захистити споживача, забезпечити його повною інформацією щодо харчового продукту для можливості здійснити свідомий вибір відповідно до потреб.

Яка ж обов’язкова інформація повинна бути надана про харчовий продукт?

назва харчового продукту;

відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Назва оператора ринку харчових продуктів;

перелік інгредієнтів ( переліку інгредієнтів передує слово «склад». Перелік повинен включати всі інгредієнти (разом з добавками та ферментами), позначені їхніми специфічними назвами, у порядку зменшення їхньої масової частини, яка була використана в процесі виробництва);

наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем;

фізичний стан харчового продукту;

маса нетто харчового продукту;

термін зберігання (дата повинна складатися з зазначень дня, місяця, та року в такій послідовності, а їй повинні передувати слова «придатний до» або «придатний до кінця». Для швидкопсувних харчових продуктів, які за короткий час можуть становити пряму загрозу людському здоров'ю, мінімальний строк придатності заміняється кінцевою датою «вжити до»);

умови зберігання або умови використання (за потреби слід зазначати спеціальні умови зберігання та/або використання. Також за потреби слід зазначати умови зберігання та кінцевий термін споживання продукту після розкривання упаковки, щоб забезпечити належне зберігання чи споживання);

країна або місце походження (позначення країни походження або місця походження є обов’язковим у таких випадках: якщо брак такої інформації може ввести споживача в оману стосовно фактичної країни походження або місця походження харчового продукту);

інструкції з використання;

вміст алкоголю (для напоїв із вмістом понад 1,2%);

номер партії виробництва;

поживна цінність. Включає інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків та солі.

Ці дані повинні бути вказані на упаковці або на етикетці, прикріпленій до фасованих продуктів харчування. У разі фасованих харчових продуктів, призначених для громадського харчування (продукти, що продаються оптом), обов’язкову маркувальну інформація треба зазначити в комерційних документах, а назву, під якою товар продається, термін придатності або кінцеву дату придатності та ім’я виробника слід зазначити на зовнішній упаковці.

На маркуванні в обов’язковому порядку має зазначатися, чи відбулося заморожування або розморожування продукції, бо це впливає на її якість. Крім того, назва харчових продуктів, які були заморожені до продажу, а продаються у розмороженому стані, має містити слово «розморожений».
Але закон не лише зобов’язує наносити дану інформацію на маркуванні харчового продукту, а й чітко встановлює, як саме це повинно бути: інформація про харчові продукти має розміщуватись на видному місці, бути чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення (стаття 8. Розміщення та представлення обов’язкової інформації про харчові продукти Закону).
У випадку виявлення невідповідності щодо маркування харчових продуктів звертатись до територіальних органів Держпродспоживслужби.

Довідково: оператори ринку харчових продуктів, котрі порушили вимоги цього Закону, несуть відповідальність відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» статті 65 пункту 5) реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.