Відповідно до п. п. 5 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків юридичні особи, які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 зі змінами та доповненнями затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Згідно з п. 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі – Порядок), дозвіл надається надрокористувачеві, а робочий примірник дозволу разом з відповідними документами зберігається в органі з питань надання дозволу.
У дозволі зазначається, зокрема, мета користування надрами та відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця (у дозволі, наданому фізичним особам, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, зазначається серія та номер паспорта).
Відповідно до ст. 16 Кодексу України про надра власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
Отже, юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 або 5 відсотків, у тому числі і при наданні свердловини в оренду іншим особам.
При цьому, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування підземних та поверхневих вод з метою надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, можуть зареєструватися платниками єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки доходу відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Людмила КОБЕЛЬ
Погоджено:
Наталія СОРОКА