Інфекційне захворювання птиці, також називають чумою птиці, представляє собою гостре вірусне захворювання, що характеризується ураженням органів травної і дихальної систем, високою загибеллю. Існує ризик передачі хвороби людині. Небезпечний для людини своїми ускладненнями: запаленням легенів, ішемічною хворобою серця. Захворювання пташиним грипом може закінчитися летально в разі відсутності своєчасної медичної допомоги.

 Пташиний грип, як вірусна інфекція, виникає природним чином серед диких, перш за все, водоплавних птахів. Сприйнятливі кури і качки будь-якого віку, а також інші види птахів, у тому числі індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки. Дорослі качки та інша водоплавна птиця можуть бути латентними носіями збудника грипу, при цьому в них відсутні виражені клінічні прояви.

 Клінічні ознаки. Захворюваність птиці на грип у господарстві може охоплювати від 80 до 100 % поголів’я і мати різний перебіг.

Так, інкубаційний період триває від 20 годин до кількох діб, далі температура підвищується до 43–44°С, птиця стає пригніченою, яєчна продуктивність різко падає, спостерігаються порушення у роботі органів травлення та дихання, гребінь та сережки набувають синюшного забарвлення і вже протягом перших двох днів до 80–100% птиці гине.

Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.

Гостра форма грипу супроводжується різноманітними клінічними проявами системної інфекції з переважним ураженням органів травлення, дихання, репродукції, а також нервової системи. У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливості, зниження апетиту, кашлю, хрипів, чхання, рясної сльозотечі, діареї, тремору, порушення координації рухів, ціанозу непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів.

Специфічного лікування при захворюванні птиці на грип не розроблено. Вся птиця у вогнищі інфекції, а також у загрозливій зоні підлягає знищенню.

Для запобігання занесення грипу птиці в особисті селянські господарства необхідно:

здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;

інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;

притримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу (виходу) домашньої птиці за межами дворової території);

виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими, особливо водоплавними, і синантропними птахами;

утримувати різні види птахів окремо (не допускати контакту між різними видами);

не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;

проводити своєчасно ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;

дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках і т.п.).

При підозрі на захворювання обов’язково повідомляти спеціалістів державної служби ветеринарної медицини на місцях.